Ой що ж то ми за гуцулка, що ж то ми за пишна
Ой що ж то ми за дерево, що росте в затінку
Ой що ж то ми за зіленько, що сі не посіє
Ой що ж то ми за зіленько, що ся не посіє [1]
Ой що ж то ми за зіленько, що ся не посіє [2]
Ой що ж то мі за парубок, він ся парубочить
Ой що ж тото за зіленько, що сє зеленіє
Ой що ж, хлопці, нам казати, раз, два, три
Ой що кому та до того, що я люблю кого
Ой що кому та й до того, що я люблю Грині
Ой що кому та й до того, що я любю кого
Ой що кому та й до того, що я любю Ясі
Ой що люди говорили, то була не байка
Ой що маю заплакати, я си заспіваю
Ой що мені біда вдіє при інфантерії
Ой що мені біда вдіє при кавалєрії
Ой що мені біда вдіє, як буду уланом
Ой що ми си, посеструньцю, перещебетали
Ой що ми то за косар, накосив барвінку
Ой що мині з того, з того, що музика грає
Ой що міні наробила вітова Марисі
Ой що робиш, вівчарику, що робиш, що робиш
Ой що с того, мій миленький, що ти мене любиш
Ой що тебе занесло
Ой що то ми за вечера, що така припишна
Ой що то сі заблищило на високі горі
Ой що тобі, дівчинонько, тоє помагає
Ой що тото за зіллячко, що по плоті в’єси
Ой що тото за парубок, що так заходив сі
Ой що чути, товаришу, що чути, що чути
Ой що я сі находив, намісив болота
Ой що я сі находив, що я сі надептав
Ой що-с з тої полонинки пластовец си суне
Ой що-с ми си навтємила сегоднішна днинка
Ой що-с по тім заріночку густа материнка
Ой що-с у тій полонинці густа смеречина
Ой що-с я ся розсьпівала, що-с буду плакати
Ой щоб ті був, козаченьку, ясний перун забив
Ой щоб того коваля
Ой щоби сі розступили тії густі корчі
Ой щоби ти, мій миленький, такий веселенький
Ой щоби то до вечері, щоби як найборше
Ой юж на горі
Ой Юстина, пане брате, Юстина чічєна
Ой я би ся віддавала, нема каваліря
Ой я би ся утопила, але бо ся бою
Ой я бідна сиротина, мамина дитина
Ой я бідний сирітонька на біду зістав ся
Ой я брами запираю, ой брами, ой брами
Ой я буду співатоньки, а ти ко нотуй си
Ой я буду сьпіватоньки, а ти конотуй си
Ой я в батька та й на й одіході
Ой я в виру воду беру, на камени стою
Ой я в лісі на яворі на листі напишу
Ой я в мого миленького жовтеньке волося
Ой я в мого миленького кучерики були
Ой я в свої мамунцуні єден єдиначок
Ой я в свої матіноньки на відході
Ой я в своїм городочку посадила вишні
Ой я вару, вару борщ, ти вариш капусту
Ой я вбита дороженька, я вбита, я вбита
Ой я взьили миленького на вилику зраду
Ой я видів, ой я бачив дівчину Марію
Ой я вийду на царину, царина дзелена
Ой я вийду, та й си стану на нові ворота
Ой я війду на вулицю та й засвищу в палец
Ой я війду на вулицю та й стану, та й стану
Ой я війшов на царину, царина нівроку
Ой я возьму та дівчину за білу ручину
Ой я возьму та й дівчину за білу ручину
Ой я воли не гонила, корови не пасла
Ой я всучу сьвічку з воску та пущу до Бога
Ой я гадав, пане брате, що то ворон краче
Ой я гадав, пане брате, що то зоря зійшла
Ой я гадав, товаришу, що то скрипка грає
Ой я гадав, що сі висплю та й піду косити
Ой я гадав, що сі віспю, та піду косити
Ой я гаю не рубаю та через ліщину
Ой я гонив коні на ніч, дівчина стояла
Ой я гуцул молоденький, по гуцульськи ходжу
Ой я дівчина полтавка
Ой я ж, молода, окуня зловила
Ой я жита не сіяла, само жито сходит
Ой я жовняр, ой я жовняр, жовнярська дитина
Ой я з гори на долину катулю, катулю
Ой я з гори на долину помаленьку зійду
Ой я з коня паду, паду
Ой я з милим говорила, шо вже кури піли
Ой я зайду сиві воли, ой я зайду, зайду
Ой я займу бички пасти в тростину, в тростину
Ой я ішов горі селом та й через копанку
Ой я ішов горі селом, горі копаньими
Ой я ішов долі селом, та й сі заталапав
Ой я йшов горі лугом, та й горі лугами
Ой я коньи віпуцую, припну до драбини
Ой я копав кирниченьку на студню, на студню
Ой я любив дівчиночку три літа і весну
Ой я любка закосичу самим діяментом
Ой я любю, що не робю, в мене ручки білі
Ой я мислив, що підросту і буду косити
Ой я молода
Ой я мундур фасував, а ти сі дивила
Ой я нещасливий на цес світ вродивси
Ой я нещасний
Ой я пас баранці, а дівчина бички,
Ой я пасав коровиці, ой я пасав, пасав
Ой я пасла коні, коні у чужій стороні
Ой я піду в млинівочку, та й рибок наловлю
Ой я піду в полонину, та й позазираю
Ой я піду до Мурави, а з Мурави далі
Ой я піду до Мурави, Мураво, Мураво
Ой я піду до церковці, Богу ся помолю
Ой я піду до церковці, стану на порозі
Ой я піду з кінця в конец хати рахувати
Ой я піду з сего села та й сліди заберу
Ой я піду на водицю з новими конвами
Ой я піду на закутє та наріжу прутє
Ой я піду на майдан та й вітну осику
Ой я піду у садочок та й си урву ябко
Ой я прала в ріці шматє, поплила сорочка
Ой я прийшов до бабуні, а бабунє спали
Ой я прийшов до дівчини, запукав єден раз
Ой я прийшов до дівчини, так як свою волю
Ой я прийшов до церковці, зачєв сі молити
Ой я пущу вбаріночок з тої полонинки
Ой я рожі не садила і не підливала
Ой я рубав дрива в лісі, на ліщину-м зийшов
Ой я рубав осичину, та й рахував пеньки
Ой я свого чоловіка...Криголам
Ой я свою білявину до міста поведу
Ой я сє панів не бою, ні паньского суду
Ой я сєду на коника, гоя, мати, гоя
Ой я сира накопала, горівочки нате
Ой я служив у цісарі, червоні паролі
Ой я собі заспіваю троякої разом
Ой я собі заспіваю, доки-м молоденька
Ой я собі засьпіваю, голосом покочу
Ой я собі полюбила
Ой я собі полюбила блиського сусіду
Ой я собі полюбила хлопця з Орявчика
Ой я сплю, а мені снитьси
Ой я сую, тересую, де ся любка діла
Ой я танчик танцювала, горівочку пила
Ой я тебе, єдинаку, три роки любила
Ой я тебе, любко, любю та й любити буду
Ой я тобі повідала, небоже Василю
Ой я того любка люблю, та й того любочка
Ой я того любка люблю, що раненько встає
Ой я того хлопцє любю, що в вузкім ремени
Ой я того хлопця любю в синім капилюсі
Ой я тоє дівча люблю, що раненько встає
Ой я тоті кукурудзи сапаю, сапаю
Ой я тото дівчє люблю, що раненько встає
Ой я хату замітаю та й так си гадаю
Ой я хлопец молоденький добрий до розбою
Ой я хлопец молоденький та й не волоцюга
Ой я хлопець молоденький, високий, тоненький
Ой я хлопець молоденький, ой я хлопець теньґий
Ой я хлопець молоденький, по пояс катанка
Ой я хлопець молоденький, як голуб сивенький
Ой я хлопець хлопцюватий та й не волоцюга
Ой я ходжу попри грушку та й сію петрушку
Ой я ходжу при Дунаю, та так си думаю
Ой я ходив до дівчини, та я ходив, ходив
Ой я хожу, куди хожу, нічо си не бою
Ой я шию, вішиваю білими нитками
Ой я, молода, на базар ходила [1]
Ой я, молода, на базар ходила [2]
Ой Явдоньця, пане брате, Явдоньця, Явдоньця
Ой яворе, явороньку, поколиши ми ся
Ой явори зилиненький, явори тоненький
Ой явори, пани брати, явори, явори
Ой як би ту курку вбити, шо куріта водит
Ой як би я була знала, що в тебе весіля
Ой як би я була знала, що мині так буде
Ой як би я була знала, що не буду в вінку
Ой як би я любка мала, я би го любила
Ой як бігла, копотіла
Ой як був собі чоловік
Ой як будеш, вівчарику, до мене рушати
Ой як будеш, дівчинонько, воли виганяти
Ой як будеш, Майданику, майданом їхати
Ой як будеш, мій миленький, через річку плисти
Ой як будеш, мій миленький, я в Відни на варті
Ой як будеш, моя мила, сиві воли гнати
Ой як была не калина, та й не лаговина
Ой як вийду на роботу, гукаю, букаю
Ой як вийду та на могилу
Ой як вийду, ой як крикну
Ой як війта не любити, коли одна рада
Ой як же ж то не ладно, любив поляк руску
Ой як же ж то не ладно, любив русин польку
Ой як же мі, любку, любиш, люби мі раз нараз
Ой як же я машировав, мене батько волав
Ой як знаєш заспівати, знай же закінчити
Ой як їхав мій миленький, я моркву полола
Ой як кликнув пан отаман, а ми всі прибули
Ой як красні фіялочки, бо пахнут миленько
Ой як мав я двадцять літ [1]
Ой як мав я двадцять літ [2]
Ой як маєш мя любити, люби потаємне
Ой як мене відобрали в Долині, в Долині
Ой як мене відобрали до коня сивого
Ой як мене відобрали та до реґіменту
Ой як мене відобрали та й до фантерії
Ой як мене відобрали та й на жовніронька
Ой як мене відобрали у місті на ринку
Ой як мене відобрали, а я в Львові стою
Ой як мене відобрали, білий ремінь дали
Ой як мене відобрали, вели мене ринком
Ой як мене відобрали, нема іще року
Ой як мене востригли до коня, до коня
Ой як мене не віддадут, то я сам пристану
Ой як мене обстригали, я на кріслі сидів
Ой як мене ти не любиш, люби мого брата
Ой як мені не плакати, самі сльози ллют ся
Ой як мені не ходити пішки на орішки
Ой як мені Пан Біг дасть, що я сі поверну
Ой як ми сє та й любили, сухі дуби цвили
Ой як ми сі посходили в господарский дім, дім
Ой як мине вирбували, сивий муньдір дали
Ой як мині не ходити горі тим поточком
Ой як не мож в полонину заїхати возом
Ой як нема в Коломиї дворика нового
Ой як орали хлопці на льон
Ой як підеш з кіньми на ніч, заграй на листочок
Ой як піду в Буковину, ніґди не загину
Ой як піду з свого села на друге селенько
Ой як піду з свого села та й сліди заберу
Ой як піду на касарню, як стану думати