Ой у тебе очи сині, в мени мурганисті
Ой у тебе чорні очи, в мене ґранатові
Ой у тій то полонинці лунчина торічна
Ой у того парубочка файна головочка
Ой у того цісарика желізєчка много
Ой у тотій полонині вітер ся вагує
Ой у Тухли дівки спухли, в Гребенові босі
Ой у тьоті Наді – Тризубий Стас
Ой у Хими перед хатов та віросла сосна
Ой у хорі... – Тризубий Стас
Ой у цім дворі два-три королі
Ой у яру криниця – Муравський шлях
Ой убита доріженька аж до Перемишля
Ой убита доріженька в город по натину
Ой убита дороженька каміньом біленьким
Ой убита дорожечка від двора, до двора
Ой убита дорожечка гайом зелененьким
Ой убита дорожечка, ніхто нев не ходит
Ой убита дорожечка, убита, й убита
Ой убрали Куста – Моя Україна. Берви
Ой уже ж ми надоїли чоботи пасові
Ой уже ж ми та й пили, їли
Ой уже сє вороженьки та й наговорили
Ой уже сі поколола сопівка тоненька
Ой уже ся насудили наші вороженьки
Ой улани, канонєри, самі ґранатири
Ой улани, уланочки, що будем робити
Ой умер мій Григорій
Ой умер мій Данилко
Ой умер Саврадим [1]
Ой умер Саврадим [2]
Ой умер старенький батько – І кров по долині
Ой умру я, ой умру я, буду ся дивити
Ой умру я, умру
Ой умру я, умру, буду си дивити
Ой умру я, умру, буду сі дивити
Ой упав сніжок
Ой упав сніжок дрібненький й лежит ще торічний
Ой упав сніжок, упав горами
Ой упала вожиледа з високого неба
Ой упала ґонтинина з високого млина
Ой упала ґонтовина з високого млина
Ой упала звізда з неба та й золота стрівка
Ой упала звізда з неба та й золотий клубок
Ой упала звізда з неба та й розсипала сі
Ой упала звізда з неба та й розсипала ся
Ой упала звізда з неба та й си розсипала
Ой упала звізда з неба та й упало штири
Ой упала звізда з неба, поросипала си
Ой упала зьвізда з неба та й розсипала ся,
Ой упала зьвізда з неба, золота ключина
Ой упала зьвізда з неба, та упала ясна
Ой упала зьвізда з неба, та упали штири
Ой упала курка з бантів та побила яйці
Ой упала неславочка, упала, упала
Ой упала суха єва гильом до дороги
Ой упали воротенька, упали, упали
Ой упали сніги білі на Поділлі [1]
Ой упали сніги білі на Поділлі [2]
Ой упю ся, повалю ся і так не яло ся
Ой усі сі поженили, лише я сі зістав
Ой ускочив богацкий син в воду по коліна
Ой устану я в понеділок
Ой утвори, теще, двері, най води напю сі
Ой учера я з вечера леґінь напивав сі
Ой учора в куми
Ой учора ізвечера – Буття
Ой учора ізвечіра
Ой учора ізвечора [1]
Ой учора ізвечора [2]
Ой учора ізвечора [3]
Ой учора ізвечора [4]
Ой учора кисіль та й сьогодні кисіль
Ой учора орав – Бандурна розмова
Ой учора у куми – Тартак
Ой хвалив си леґіничок, що вміє косити
Ой хвалив ся богацький син, що вміє косити
Ой хвалився соцький чином
Ой хвалит си богацкий син, що буде ходити
Ой хлопец я, каже, хлопец, вікохав мя отец
Ой хлопці ми, пане брате, а всі-смо хороші
Ой хлопці ми, пане брате, ой хлопці ми, хлопці
Ой хлопчики, товариші, одну раду маймо
Ой хмарит сє і бурит сє, моє сінце в поли
Ой хмарит сі та й бурит сі, коби не дожджило
Ой хмарит сі, ой бурит сі, а дощу не буде
Ой хмарить ся, та й бурить ся, відай буде снідка
Ой хмариться – Русичі
Ой хмариться – Дзвони
Ой хмариться – дощ буде
Ой хмариться, дощ буде – Берегиня
Ой хмариться... – Джазова фіра, Плач Єремії
Ой хмурит сі, та й бурит сі, я ся бою дожджу
Ой ходжу я по торгу
Ой ходжу я понад річку в єднім черевичку
Ой ходжу я понад став та й пацьорки силю
Ой ходжу я попід гай, у гай не дивю сі
Ой ходжу я, ходжу
Ой ходжу я, ходжу, не находжуся
Ой ходив джумар із гір в долину
Ой ходив Іван понад лиман
Ой ходив чумак
Ой ходив я до дівчини, а все було хмурно
Ой ходив я до дівчини, кусав я орішки
Ой ходив я до дівчини, ой ходив я, ходив [1]
Ой ходив я до дівчини, ой ходив я, ходив [2]
Ой ходив я до дівчини, ой ходив, ой ходив
Ой ходив я до дівчини, та й ходив та й ходив
Ой ходив я понад ріку та й збирав корінці
Ой ходив я попід сад та попід садочки
Ой ходив я та й учора, ой ходив я нині
Ой ходив-єс, мій миленький, не було ти мило
Ой ходила Ганусенька по луці
Ой ходила Гануся по полю
Ой ходила гоцулина понад Гоцулину
Ой у тебе чорні очи, в мене ґранатові
Ой у тій то полонинці лунчина торічна
Ой у того парубочка файна головочка
Ой у того цісарика желізєчка много
Ой у тотій полонині вітер ся вагує
Ой у Тухли дівки спухли, в Гребенові босі
Ой у тьоті Наді – Тризубий Стас
Ой у Хими перед хатов та віросла сосна
Ой у хорі... – Тризубий Стас
Ой у цім дворі два-три королі
Ой у яру криниця – Муравський шлях
Ой убита доріженька аж до Перемишля
Ой убита доріженька в город по натину
Ой убита дороженька каміньом біленьким
Ой убита дорожечка від двора, до двора
Ой убита дорожечка гайом зелененьким
Ой убита дорожечка, ніхто нев не ходит
Ой убита дорожечка, убита, й убита
Ой убрали Куста – Моя Україна. Берви
Ой уже ж ми надоїли чоботи пасові
Ой уже ж ми та й пили, їли
Ой уже сє вороженьки та й наговорили
Ой уже сі поколола сопівка тоненька
Ой уже ся насудили наші вороженьки
Ой улани, канонєри, самі ґранатири
Ой улани, уланочки, що будем робити
Ой умер мій Григорій
Ой умер мій Данилко
Ой умер Саврадим [1]
Ой умер Саврадим [2]
Ой умер старенький батько – І кров по долині
Ой умру я, ой умру я, буду ся дивити
Ой умру я, умру
Ой умру я, умру, буду си дивити
Ой умру я, умру, буду сі дивити
Ой упав сніжок
Ой упав сніжок дрібненький й лежит ще торічний
Ой упав сніжок, упав горами
Ой упала вожиледа з високого неба
Ой упала ґонтинина з високого млина
Ой упала ґонтовина з високого млина
Ой упала звізда з неба та й золота стрівка
Ой упала звізда з неба та й золотий клубок
Ой упала звізда з неба та й розсипала сі
Ой упала звізда з неба та й розсипала ся
Ой упала звізда з неба та й си розсипала
Ой упала звізда з неба та й упало штири
Ой упала звізда з неба, поросипала си
Ой упала зьвізда з неба та й розсипала ся,
Ой упала зьвізда з неба, золота ключина
Ой упала зьвізда з неба, та упала ясна
Ой упала зьвізда з неба, та упали штири
Ой упала курка з бантів та побила яйці
Ой упала неславочка, упала, упала
Ой упала суха єва гильом до дороги
Ой упали воротенька, упали, упали
Ой упали сніги білі на Поділлі [1]
Ой упали сніги білі на Поділлі [2]
Ой упю ся, повалю ся і так не яло ся
Ой усі сі поженили, лише я сі зістав
Ой ускочив богацкий син в воду по коліна
Ой устану я в понеділок
Ой утвори, теще, двері, най води напю сі
Ой учера я з вечера леґінь напивав сі
Ой учора в куми
Ой учора ізвечера – Буття
Ой учора ізвечіра
Ой учора ізвечора [1]
Ой учора ізвечора [2]
Ой учора ізвечора [3]
Ой учора ізвечора [4]
Ой учора кисіль та й сьогодні кисіль
Ой учора орав – Бандурна розмова
Ой учора у куми – Тартак
Ой хвалив си леґіничок, що вміє косити
Ой хвалив ся богацький син, що вміє косити
Ой хвалився соцький чином
Ой хвалит си богацкий син, що буде ходити
Ой хлопец я, каже, хлопец, вікохав мя отец
Ой хлопці ми, пане брате, а всі-смо хороші
Ой хлопці ми, пане брате, ой хлопці ми, хлопці
Ой хлопчики, товариші, одну раду маймо
Ой хмарит сє і бурит сє, моє сінце в поли
Ой хмарит сі та й бурит сі, коби не дожджило
Ой хмарит сі, ой бурит сі, а дощу не буде
Ой хмарить ся, та й бурить ся, відай буде снідка
Ой хмариться – Русичі
Ой хмариться – Дзвони
Ой хмариться – дощ буде
Ой хмариться, дощ буде – Берегиня
Ой хмариться... – Джазова фіра, Плач Єремії
Ой хмурит сі, та й бурит сі, я ся бою дожджу
Ой ходжу я по торгу
Ой ходжу я понад річку в єднім черевичку
Ой ходжу я понад став та й пацьорки силю
Ой ходжу я попід гай, у гай не дивю сі
Ой ходжу я, ходжу
Ой ходжу я, ходжу, не находжуся
Ой ходив джумар із гір в долину
Ой ходив Іван понад лиман
Ой ходив чумак
Ой ходив я до дівчини, а все було хмурно
Ой ходив я до дівчини, кусав я орішки
Ой ходив я до дівчини, ой ходив я, ходив [1]
Ой ходив я до дівчини, ой ходив я, ходив [2]
Ой ходив я до дівчини, ой ходив, ой ходив
Ой ходив я до дівчини, та й ходив та й ходив
Ой ходив я понад ріку та й збирав корінці
Ой ходив я попід сад та попід садочки
Ой ходив я та й учора, ой ходив я нині
Ой ходив-єс, мій миленький, не було ти мило
Ой ходила Ганусенька по луці
Ой ходила Гануся по полю
Ой ходила гоцулина понад Гоцулину
Ой ходила да Мар’єчка
Ой ходила дівчина бережком [1]
Ой ходила дівчина бережком [2]
Ой ходила дівчина бережком [3]
Ой ходила дівчинонька беріжком
Ой ходила дівчинонька ві Львові по ринку
Ой ходила дівчинонька по валу, по валу
Ой ходила дівчинонька по лісі, по лісі
Ой ходила дівчинонька та й до паниченька
Ой ходила дівчинонька у місті по ринку
Ой ходила коло пліту
Ой ходила коло плоту
Ой ходила Марисуня горов, долиною
Ой ходила Марусенька по річці
Ой ходила Марусенька по фосі, по фосі
Ой ходила Маруся по полю
Ой ходила по гаїку
Ой ходила по городі, полола петрушку
Ой ходила по садочку та й ябличка рвала
Ой ходила по садочку, питала сі мами
Ой ходила понад воду жидівочка Файґа
Ой ходила понад воду та кликала таську
Ой ходила понад воду та шукала броду
Ой ходила понад воду, та й кликала дузю
Ой ходила понад воду, та й кликала тасю
Ой ходила понад ріки та й збирала ліки
Ой ходила понад ріку, та й кричила ґвавту
Ой ходила та Ганночка [1]
Ой ходила та Ганночка [2]
Ой ходила та Діва Марія
Ой ходила та й Галочка
Ой ходила та й Манечка
Ой ходила та Марина по садочку
Ой ходила та Маруся по полю
Ой ходила та Мар’єчка
Ой ходила тая Галя по полю
Ой ходила чорнявая та по Городенці
Ой ходила, говорила гільтайова мати
Ой ходила, говорила молода дівчина
Ой ходила, говорила попова кобила
Ой ходила, говорила чайка по болоті
Ой ходила, говорила шевцьова кобила
Ой ходила, заводила молода дівчина
Ой ходило Іванєтко понад беріжитко
Ой ходит пан Ромашкан та й по полонині
Ой ходить сон
Ой ходить сон – Антоніна Матвієнко
Ой ходить сон – З Парижу до Києва
Ой ходить сон коло вікон [1]
Ой ходить сон коло вікон [2]
Ой ходить сон по долині
Ой ходімо в полонину, та в полониночку
Ой ходімо, мій миленький, в зелений садочок
Ой ходімо, пане брате, в гуцули, в гуцули
Ой ходімо, файна любцю, до дому, до дому
Ой ходять пави... – Піккардійська Терція
Ой ходячи, розмовячи, дівчино, з тобою
Ой хора я, хора, відай, таки умру
Ой хоренький мій миленький, хоренький, хоренький
Ой хороший парубочок, хороший станочок
Ой хотів же селянин міщаночку взяти
Ой хотіла мене мати за першого дати
Ой хоть бо я нивиличка, я ще буду більша
Ой хоть же я з коня спаду, то я не забю ся
Ой хоч же я не парубок, іно парубчина
Ой хочеться, хочеться
Ой хтів же я женитися, не маю за чого
Ой хто буде випивати горівку до женців
Ой хто в тому лісі стукає-гукає
Ой хто ж то пішов – любо подивиться
Ой хто ж то пішов – хороша походка
Ой хто з кого та й сьміє ся, хто кого збиткує
Ой хто леґінь, ой хто леґінь, ци не я
Ой хто мине поцілює, а все нещиренько
Ой хто хоче гроші мати, самі сороківці
Ой хто, хто Миколая любить – Оксана Білозір
Ой хто, хто Миколая любить
Ой це дивноє нарождення
Ой ци ви си, дівчєточка, у постільці вбули
Ой ци ж бо я не ґаздиня, най признают люди
Ой ци знаєш, мій миленький, як ми ся любили
Ой ци їсти, ци не їсти, би покоштувати
Ой ци ми си, пане брате, не хлопці, не хлопці
Ой ци мині, любку, данє, ци мині сухоти
Ой ци пити, ци не пити тото пиво квасне
Ой ци пити, ци не пити тоту горівочку
Ой ци правда, ци не правда, моє коханічко
Ой ци правда, ци неправда, коханічко моє
Ой ци тая керниченька дильом дильована
Ой ци тебе, парубочку, породила мати
Ой ци ти, дівча
Ой ци ти, ци не ти чепак ізгубила
Ой ци то дуб, ци береза, ци ти, любко, стоїш
Ой ци тото істна правда, ци люди вчинили
Ой ци я си ни дівчина, ой Божи мій, Божи
Ой ци я си та не леґінь, ци ми не подоба
Ой ци я сі в лісі вродив, ци в зеленім гаю
Ой ци я собі не хлопець, дітьча ваша мати
Ой ци я ти не мовила та й не говорила
Ой ци я ти ни казала та й ни говорила
Ой ци, коню, підо мною, білі в тя копита
Ой цибулю я копала, чісник полокала
Ой цит, бідо, ни моркони, та й не залицяй ся
Ой цора, ой цора
Ой цупайте, чоботята, хоть не кованії
Ой час, воли, до борозни, підимо орати
Ой час-пора до куреня
Ой червона калинонька кріз пліт продегла сі
Ой червона калиночка від вітру ся гонит
Ой червона калиночка суха, не зелена
Ой червона ябліночка коло перелазу
Ой червоний бурячок, червоненька гичка
Ой червоний мій миленький, червоний, червоний
Ой червоні два голуби та й сіли на дуби
Ой червоно сонце сходит, червоно заходит [1]
Ой ходила дівчина бережком [1]
Ой ходила дівчина бережком [2]
Ой ходила дівчина бережком [3]
Ой ходила дівчинонька беріжком
Ой ходила дівчинонька ві Львові по ринку
Ой ходила дівчинонька по валу, по валу
Ой ходила дівчинонька по лісі, по лісі
Ой ходила дівчинонька та й до паниченька
Ой ходила дівчинонька у місті по ринку
Ой ходила коло пліту
Ой ходила коло плоту
Ой ходила Марисуня горов, долиною
Ой ходила Марусенька по річці
Ой ходила Марусенька по фосі, по фосі
Ой ходила Маруся по полю
Ой ходила по гаїку
Ой ходила по городі, полола петрушку
Ой ходила по садочку та й ябличка рвала
Ой ходила по садочку, питала сі мами
Ой ходила понад воду жидівочка Файґа
Ой ходила понад воду та кликала таську
Ой ходила понад воду та шукала броду
Ой ходила понад воду, та й кликала дузю
Ой ходила понад воду, та й кликала тасю
Ой ходила понад ріки та й збирала ліки
Ой ходила понад ріку, та й кричила ґвавту
Ой ходила та Ганночка [1]
Ой ходила та Ганночка [2]
Ой ходила та Діва Марія
Ой ходила та й Галочка
Ой ходила та й Манечка
Ой ходила та Марина по садочку
Ой ходила та Маруся по полю
Ой ходила та Мар’єчка
Ой ходила тая Галя по полю
Ой ходила чорнявая та по Городенці
Ой ходила, говорила гільтайова мати
Ой ходила, говорила молода дівчина
Ой ходила, говорила попова кобила
Ой ходила, говорила чайка по болоті
Ой ходила, говорила шевцьова кобила
Ой ходила, заводила молода дівчина
Ой ходило Іванєтко понад беріжитко
Ой ходит пан Ромашкан та й по полонині
Ой ходить сон
Ой ходить сон – Антоніна Матвієнко
Ой ходить сон – З Парижу до Києва
Ой ходить сон коло вікон [1]
Ой ходить сон коло вікон [2]
Ой ходить сон по долині
Ой ходімо в полонину, та в полониночку
Ой ходімо, мій миленький, в зелений садочок
Ой ходімо, пане брате, в гуцули, в гуцули
Ой ходімо, файна любцю, до дому, до дому
Ой ходять пави... – Піккардійська Терція
Ой ходячи, розмовячи, дівчино, з тобою
Ой хора я, хора, відай, таки умру
Ой хоренький мій миленький, хоренький, хоренький
Ой хороший парубочок, хороший станочок
Ой хотів же селянин міщаночку взяти
Ой хотіла мене мати за першого дати
Ой хоть бо я нивиличка, я ще буду більша
Ой хоть же я з коня спаду, то я не забю ся
Ой хоч же я не парубок, іно парубчина
Ой хочеться, хочеться
Ой хтів же я женитися, не маю за чого
Ой хто буде випивати горівку до женців
Ой хто в тому лісі стукає-гукає
Ой хто ж то пішов – любо подивиться
Ой хто ж то пішов – хороша походка
Ой хто з кого та й сьміє ся, хто кого збиткує
Ой хто леґінь, ой хто леґінь, ци не я
Ой хто мине поцілює, а все нещиренько
Ой хто хоче гроші мати, самі сороківці
Ой хто, хто Миколая любить – Оксана Білозір
Ой хто, хто Миколая любить
Ой це дивноє нарождення
Ой ци ви си, дівчєточка, у постільці вбули
Ой ци ж бо я не ґаздиня, най признают люди
Ой ци знаєш, мій миленький, як ми ся любили
Ой ци їсти, ци не їсти, би покоштувати
Ой ци ми си, пане брате, не хлопці, не хлопці
Ой ци мині, любку, данє, ци мині сухоти
Ой ци пити, ци не пити тото пиво квасне
Ой ци пити, ци не пити тоту горівочку
Ой ци правда, ци не правда, моє коханічко
Ой ци правда, ци неправда, коханічко моє
Ой ци тая керниченька дильом дильована
Ой ци тебе, парубочку, породила мати
Ой ци ти, дівча
Ой ци ти, ци не ти чепак ізгубила
Ой ци то дуб, ци береза, ци ти, любко, стоїш
Ой ци тото істна правда, ци люди вчинили
Ой ци я си ни дівчина, ой Божи мій, Божи
Ой ци я си та не леґінь, ци ми не подоба
Ой ци я сі в лісі вродив, ци в зеленім гаю
Ой ци я собі не хлопець, дітьча ваша мати
Ой ци я ти не мовила та й не говорила
Ой ци я ти ни казала та й ни говорила
Ой ци, коню, підо мною, білі в тя копита
Ой цибулю я копала, чісник полокала
Ой цит, бідо, ни моркони, та й не залицяй ся
Ой цора, ой цора
Ой цупайте, чоботята, хоть не кованії
Ой час, воли, до борозни, підимо орати
Ой час-пора до куреня
Ой червона калинонька кріз пліт продегла сі
Ой червона калиночка від вітру ся гонит
Ой червона калиночка суха, не зелена
Ой червона ябліночка коло перелазу
Ой червоний бурячок, червоненька гичка
Ой червоний мій миленький, червоний, червоний
Ой червоні два голуби та й сіли на дуби
Ой червоно сонце сходит, червоно заходит [1]