Ой наступила та чорна хмара
Ой Наташу мати родила
Ой натискай, сивий коню, з гори на долину
Ой наша Меланка
Ой нащо ж ти, мати, да гарбуз лупиш
Ой не бери, пане брате, тоту єдиначку
Ой не бий мя, моя мати, березовим прутом
Ой не бий мя, моя мати, в голову так дуже
Ой не бий мя, моя мати, та й не клини міні
Ой не бій сі, дівчинонько, не бій сі нічого
Ой не бій сі, пане брате, ми не погинемо
Ой не бій ся, білявонько, не буду тя бити
Ой не брешіт, вороженьки, ніколи на мене
Ой не був я в Марисеньки, но їден разочок
Ой не був я в Станіславі, лише раз на ринку
Ой не був я на гуцулах, від коли вродив сє
Ой не був я у гуцулах, ані уродив ся
Ой не буде, ой не буде вище глоду лобода
Ой не буду вівці пасти, не буду доїти
Ой не буду водов плисти, піду де на лавку
Ой не буду все лем банувати – Софія Федина
Ой не буду пиво пити, чужі недопивки
Ой не буду я гуляти, бо я заморений
Ой не бути у дівчини, не бути, не бути
Ой не видко горбовиці, лише видко хрести
Ой не видко до Русова, лишень до Креставец
Ой не видко Коломиї, лише видко хрести
Ой не видко Коломиї, лишень видко сіни
Ой не видко Станіслава, лише Опришевець
Ой не видко Станіслава, не видко, не видко
Ой не видко того ліса, йно ся зеленіє
Ой не видко того села, ані тії хрести
Ой не видко того села, де я сі родила
Ой не видко того села, іно видко дуби
Ой не видко того села, іно видко тичку
Ой не видко того села, іно зеленіє
Ой не видко того села, іно коминочки
Ой не видко того села, лише видко грушу
Ой не видко того села, лише видко зруби
Ой не видко того села, лише видко хрести [1]
Ой не видко того села, лише видко хрести [2]
Ой не видко того села, не видко, не видко [1]
Ой не видко того села, не видко, не видко [2]
Ой не видко того села, ой но видко дуби
Ой не видко того села, ой но видко корчі
Ой не видко Хотінечка, лишень видко гаю
Ой не видно того села, іно видно дубє
Ой не видно тої хати
Ой не вітер хвилю гонить – Володимир Мангов
Ой не вітси місіць сходит, вітки му сі годит
Ой не вітти місяць зійшов, вітки ясне сонце
Ой не вміла-с, дівчинонько, Божейка просити
Ой не гнися, не хилися (Тисове ложе) – Костянтин Павляк
Ой не думай, дівчинонько, не думай, не думай
Ой не думай, дівчиночко, не думай, не думай
Ой не думай, мій миленький, не думай, не думай
Ой не жалуй, мій миленький – Берегиня
Ой не жаль мені ні на кого
Ой не жєль ми, моя мамо, що-м дав червоного
Ой не звідти сонце сходит, звідки му сходити
Ой не зєль сі подивити, очками повести
Ой не знав козак
Ой не знаєш, товаришу, як сі заяць має
Ой не знала баба, чим забагатіти
Ой не знала Овдокія, як качата звати
Ой не зьиль сі подивити, очками глянути
Ой не йди ні с ким на вулицю
Ой не кажіт, моя кумцю
Ой не квітни, весно – Марія Бурмака
Ой не кивай оченьками, не мруґай бровами
Ой не купуй, товаришю, дівчині пацьорок
Ой не кури, вуйку, люльку у малі хатині
Ой не літай, воробчику, понад нову стелю
Ой не літай, воробчику, поподъ білу стелю
Ой не літай, журавелю, на озеро пити
Ой не літай, зазулечко, в ночи по убочи
Ой не літай, коростелю, попід чорну стелю
Ой не літай, сивий птаху, та й ти, сивий орле [1]
Ой не літай, сивий птаху, та й ти, сивий орле [2]
Ой не люби, дівчинонько, двох разом на силу
Ой не маю більше роду, лише одну тету
Ой не маю дівчиноньки, не маю, не маю
Ой не маю миленького, не маю, не маю
Ой не можу в стайни спати, бо рохкотєт свині
Ой не пийте горівочки, горівка весела
Ой не пийте, хлопці, води, бо та вода сина
Ой не піду до ворошки, няй ми не ворожит
Ой не піду до машини, бо машина гудит
Ой не піду за музику
Ой не піду на вечірки, бо-м ходила сночи
Ой не піду на музику, ані на гулянє
Ой не піду, мамуненько, в високі пороги
Ой не плач, не плач, наше коханя
Ой не плачте, мами, мами, за нами, за нами
Ой не плачте, молодиці, що до Стрия йдемо
Ой не продам свою любку
Ой не пугай
Ой не пугай, пугаченьку
Ой не п’ються пива, меди
Ой не раз я ймінє пасла під отов яличков
Ой не ріж косу – Світозари
Ой не рубай, ой не теши зеленого дуба
Ой не сам я тому винен, а так мені Біг дав
Ой не сам я тото видів, люде ми казали
Ой не сам я ту зайшов, вода мі занесла
Ой не світи, місяченьку – Квітка Цісик
Ой не світи, місяченьку
Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз
Ой не сеї, мамко, весни кучарики росли
Ой не сиди ти, Колічка, боком
Ой не сідай коло мене
Ой не сідай коло мене в широкім ремени
Ой не сідай коло мене, а й коло жидівки
Ой не сідай коло мене, бо ми буде стидно
Ой не сідай коло мене, бо мі буде стидно
Ой Наташу мати родила
Ой натискай, сивий коню, з гори на долину
Ой наша Меланка
Ой нащо ж ти, мати, да гарбуз лупиш
Ой не бери, пане брате, тоту єдиначку
Ой не бий мя, моя мати, березовим прутом
Ой не бий мя, моя мати, в голову так дуже
Ой не бий мя, моя мати, та й не клини міні
Ой не бій сі, дівчинонько, не бій сі нічого
Ой не бій сі, пане брате, ми не погинемо
Ой не бій ся, білявонько, не буду тя бити
Ой не брешіт, вороженьки, ніколи на мене
Ой не був я в Марисеньки, но їден разочок
Ой не був я в Станіславі, лише раз на ринку
Ой не був я на гуцулах, від коли вродив сє
Ой не був я у гуцулах, ані уродив ся
Ой не буде, ой не буде вище глоду лобода
Ой не буду вівці пасти, не буду доїти
Ой не буду водов плисти, піду де на лавку
Ой не буду все лем банувати – Софія Федина
Ой не буду пиво пити, чужі недопивки
Ой не буду я гуляти, бо я заморений
Ой не бути у дівчини, не бути, не бути
Ой не видко горбовиці, лише видко хрести
Ой не видко до Русова, лишень до Креставец
Ой не видко Коломиї, лише видко хрести
Ой не видко Коломиї, лишень видко сіни
Ой не видко Станіслава, лише Опришевець
Ой не видко Станіслава, не видко, не видко
Ой не видко того ліса, йно ся зеленіє
Ой не видко того села, ані тії хрести
Ой не видко того села, де я сі родила
Ой не видко того села, іно видко дуби
Ой не видко того села, іно видко тичку
Ой не видко того села, іно зеленіє
Ой не видко того села, іно коминочки
Ой не видко того села, лише видко грушу
Ой не видко того села, лише видко зруби
Ой не видко того села, лише видко хрести [1]
Ой не видко того села, лише видко хрести [2]
Ой не видко того села, не видко, не видко [1]
Ой не видко того села, не видко, не видко [2]
Ой не видко того села, ой но видко дуби
Ой не видко того села, ой но видко корчі
Ой не видко Хотінечка, лишень видко гаю
Ой не видно того села, іно видно дубє
Ой не видно тої хати
Ой не вітер хвилю гонить – Володимир Мангов
Ой не вітси місіць сходит, вітки му сі годит
Ой не вітти місяць зійшов, вітки ясне сонце
Ой не вміла-с, дівчинонько, Божейка просити
Ой не гнися, не хилися (Тисове ложе) – Костянтин Павляк
Ой не думай, дівчинонько, не думай, не думай
Ой не думай, дівчиночко, не думай, не думай
Ой не думай, мій миленький, не думай, не думай
Ой не жалуй, мій миленький – Берегиня
Ой не жаль мені ні на кого
Ой не жєль ми, моя мамо, що-м дав червоного
Ой не звідти сонце сходит, звідки му сходити
Ой не зєль сі подивити, очками повести
Ой не знав козак
Ой не знаєш, товаришу, як сі заяць має
Ой не знала баба, чим забагатіти
Ой не знала Овдокія, як качата звати
Ой не зьиль сі подивити, очками глянути
Ой не йди ні с ким на вулицю
Ой не кажіт, моя кумцю
Ой не квітни, весно – Марія Бурмака
Ой не кивай оченьками, не мруґай бровами
Ой не купуй, товаришю, дівчині пацьорок
Ой не кури, вуйку, люльку у малі хатині
Ой не літай, воробчику, понад нову стелю
Ой не літай, воробчику, поподъ білу стелю
Ой не літай, журавелю, на озеро пити
Ой не літай, зазулечко, в ночи по убочи
Ой не літай, коростелю, попід чорну стелю
Ой не літай, сивий птаху, та й ти, сивий орле [1]
Ой не літай, сивий птаху, та й ти, сивий орле [2]
Ой не люби, дівчинонько, двох разом на силу
Ой не маю більше роду, лише одну тету
Ой не маю дівчиноньки, не маю, не маю
Ой не маю миленького, не маю, не маю
Ой не можу в стайни спати, бо рохкотєт свині
Ой не пийте горівочки, горівка весела
Ой не пийте, хлопці, води, бо та вода сина
Ой не піду до ворошки, няй ми не ворожит
Ой не піду до машини, бо машина гудит
Ой не піду за музику
Ой не піду на вечірки, бо-м ходила сночи
Ой не піду на музику, ані на гулянє
Ой не піду, мамуненько, в високі пороги
Ой не плач, не плач, наше коханя
Ой не плачте, мами, мами, за нами, за нами
Ой не плачте, молодиці, що до Стрия йдемо
Ой не продам свою любку
Ой не пугай
Ой не пугай, пугаченьку
Ой не п’ються пива, меди
Ой не раз я ймінє пасла під отов яличков
Ой не ріж косу – Світозари
Ой не рубай, ой не теши зеленого дуба
Ой не сам я тому винен, а так мені Біг дав
Ой не сам я тото видів, люде ми казали
Ой не сам я ту зайшов, вода мі занесла
Ой не світи, місяченьку – Квітка Цісик
Ой не світи, місяченьку
Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз
Ой не сеї, мамко, весни кучарики росли
Ой не сиди ти, Колічка, боком
Ой не сідай коло мене
Ой не сідай коло мене в широкім ремени
Ой не сідай коло мене, а й коло жидівки
Ой не сідай коло мене, бо ми буде стидно
Ой не сідай коло мене, бо мі буде стидно
Ой не сідай коло мене, бо ти лавку зломиш
Ой не сідай на лавицю, лавиці тоненька
Ой не січи та й не рубай зеленого дуба
Ой не скачи, дівко, з моста, бо душу загубиш
Ой не смійся ти із мене
Ой не смійся, дівчинонько, з мого капелюха
Ой не смійся, та й дівчинонька
Ой не спав я одну нічку, та й не буду трету
Ой не спала-м сесю нічку на волос, на волос
Ой не спали чорні очи, не спали, не спали
Ой не спится, не дрімится, ні сонъ мя ся не бере
Ой не співай, дівчинонько, не співай нікому
Ой не співай, єден дурню, не маєш голосу
Ой не спіть, не спіть
Ой не стій під вікном
Ой не стій, березо, не стій край дороги
Ой не стой под окном
Ой не сьвіти, місяченьку, нікому, нікому [1]
Ой не сьвіти, місяченьку, нікому, нікому [2]
Ой не сьвіти, місяченьку, сьвітит мені сонце
Ой не сьвітиш, місяченьку, заступила хмара
Ой не сьмій ся, дівчинонько, з мого капелюха
Ой не сьпівай леда біда, як не знаєш кому
Ой не сьпівай сьпіваночку дівчиноньці моїй
Ой не сьпівай, негіднице, нікому на вкори
Ой не твій то коник, не твій, але твого брата
Ой не текла вода горов, та й не буде течи
Ой не тепер, ой не тепер на оріхи ходят
Ой не того я співаю, що сі гаразд маю
Ой не тутка цвите рутка, але в чистім поли
Ой не хмариться, не годиниться – Муравський шлях
Ой не ходи в ходачках, не ходи в чоботях
Ой не ходи коло води білими ногами
Ой не ходи по льоду
Ой не ходи понад воду та не шукай броду
Ой не ходи понад воду, білявий Іване
Ой не ходи понад річку, не диви ся в воду
Ой не ходи понад річку, тоненький, біленький
Ой не ходи попід хату, не допчи лілії
Ой не ходи, Барабашу, на вулицю нашу
Ой не ходи, богатиру, горою за мною
Ой не ходи, богачику горою за мною
Ой не ходи, Василечку, по горі з волами
Ой не ходи, Грицю
Ой не ходи, Грицю, на вечерниці
Ой не ходи, дівчиночко, так дрібненьким кроком
Ой не ходи, качурику, в гороховім вінку
Ой не ходи, мій миленький, до мене в чоботьох
Ой не ходи, не ходи та не топчи бобу
Ой не ходи, ой не ходи, кучерявий хлопче
Ой не ходи, пане брате, до тої білявки
Ой не ходи, парубочку, та не носи ябка
Ой не ходи, Сабадашу, на юлицю нашу
Ой не ходи, стара нене, в мої бараболі
Ой не ходи, фрицю
Ой не ходім, пане брате, та й не галасуймо
Ой не ходіт, лиґіникі, та й попід віконця
Ой не цвіти буйним цвітом
Ой не цвіти буйним цвітом – Борис Гмиря
Ой не шуми дуже, луже, ти, зелений верше
Ой не шуми, луже
Ой не шуми, луже, дуже, зелений шафране
Ой не шуми, луже, дуже, та й ти, сирий верше
Ой не шуми, луже, зелений байраче
Ой невольно ріка розливається
Ой неволят, пане брате, неволят, неволят
Ой недавно сиротою стала
Ой нема – Фата Моргана
Ой нема Ганнусі найгіршої муки
Ой нема то краю, краю, над ту Верховину
Ой нема то на свеце
Ой нема то, ой нема то, як руска країна
Ой нема того – Тартак
Ой нема, ді, в горах добра, та й відай не буде
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі – Карпати, капела бандуристів
Ой немає гірш нікому [1]
Ой немає гірш нікому [2]
Ой немає гірш нікому [3]
Ой ненько й моя
Ой несе весна відерця – Алла Кудлай
Ой ни буду вичиряти, вичиряйти самі
Ой ни було та й ни буде такої дівчини
Ой ни видко того села, лишень видко дубє
Ой ни відти вітер віє, вітки мині треба
Ой ни гукай, мій миленький, ни гукай, ни гукай
Ой ни зєль ми на братову, лиш на брата свого
Ой ни знаєш, леґінику, як дівча любити
Ой ни знаєш, мій миленький, як мине любити
Ой ни знаю, мій миленький, ни знаю, ни знаю
Ой ни клини, сусідонько, ни клини, ни клини
Ой ни сватай, русин, польку, бо будеш бідити
Ой ни сідай коло мени, ни глипай на мене
Ой ни співай, парубочку, бо сі ни належит
Ой ни співай, свахуненько, ни вмієш співати
Ой ни сьпівай, дівчинонько, ни майиш подьики
Ой ни тупай, мій миленький, ни тупай ногою
Ой ни ходи, журавелю, до возира пити
Ой низдалі парубоньки, як удуті міхи
Ой Никола, пани брати, Никола, Никола
Ой нима то жовняронька понат уланочка
Ой нима то жомнєрочка, як над уланочка
Ой нима то, ой нима то, як в горах співают
Ой нима то, ой нима то, як на Буковині
Ой нікого так не люблю, як свою бабинку
Ой нікого так не любю, та як того Ясі
Ой нікого так не любю, як тоту Марисю
Ой нікого так не любю, як тоту Юстину
Ой нікого так ни люблю, та єк того Леся
Ой нікому так не гаразд, як мені самому
Ой нікому так не гаразд, як нашій невістці [1]
Ой нікому так не гаразд, як нашій невістці [2]
Ой нікому так не гаразд, як перепелици
Ой нікому так не добре, жовнярови добре
Ой нікому такъ не горе
Ой ніхто ж то не такий, як мої мамунця
Ой не сідай на лавицю, лавиці тоненька
Ой не січи та й не рубай зеленого дуба
Ой не скачи, дівко, з моста, бо душу загубиш
Ой не смійся ти із мене
Ой не смійся, дівчинонько, з мого капелюха
Ой не смійся, та й дівчинонька
Ой не спав я одну нічку, та й не буду трету
Ой не спала-м сесю нічку на волос, на волос
Ой не спали чорні очи, не спали, не спали
Ой не спится, не дрімится, ні сонъ мя ся не бере
Ой не співай, дівчинонько, не співай нікому
Ой не співай, єден дурню, не маєш голосу
Ой не спіть, не спіть
Ой не стій під вікном
Ой не стій, березо, не стій край дороги
Ой не стой под окном
Ой не сьвіти, місяченьку, нікому, нікому [1]
Ой не сьвіти, місяченьку, нікому, нікому [2]
Ой не сьвіти, місяченьку, сьвітит мені сонце
Ой не сьвітиш, місяченьку, заступила хмара
Ой не сьмій ся, дівчинонько, з мого капелюха
Ой не сьпівай леда біда, як не знаєш кому
Ой не сьпівай сьпіваночку дівчиноньці моїй
Ой не сьпівай, негіднице, нікому на вкори
Ой не твій то коник, не твій, але твого брата
Ой не текла вода горов, та й не буде течи
Ой не тепер, ой не тепер на оріхи ходят
Ой не того я співаю, що сі гаразд маю
Ой не тутка цвите рутка, але в чистім поли
Ой не хмариться, не годиниться – Муравський шлях
Ой не ходи в ходачках, не ходи в чоботях
Ой не ходи коло води білими ногами
Ой не ходи по льоду
Ой не ходи понад воду та не шукай броду
Ой не ходи понад воду, білявий Іване
Ой не ходи понад річку, не диви ся в воду
Ой не ходи понад річку, тоненький, біленький
Ой не ходи попід хату, не допчи лілії
Ой не ходи, Барабашу, на вулицю нашу
Ой не ходи, богатиру, горою за мною
Ой не ходи, богачику горою за мною
Ой не ходи, Василечку, по горі з волами
Ой не ходи, Грицю
Ой не ходи, Грицю, на вечерниці
Ой не ходи, дівчиночко, так дрібненьким кроком
Ой не ходи, качурику, в гороховім вінку
Ой не ходи, мій миленький, до мене в чоботьох
Ой не ходи, не ходи та не топчи бобу
Ой не ходи, ой не ходи, кучерявий хлопче
Ой не ходи, пане брате, до тої білявки
Ой не ходи, парубочку, та не носи ябка
Ой не ходи, Сабадашу, на юлицю нашу
Ой не ходи, стара нене, в мої бараболі
Ой не ходи, фрицю
Ой не ходім, пане брате, та й не галасуймо
Ой не ходіт, лиґіникі, та й попід віконця
Ой не цвіти буйним цвітом
Ой не цвіти буйним цвітом – Борис Гмиря
Ой не шуми дуже, луже, ти, зелений верше
Ой не шуми, луже
Ой не шуми, луже, дуже, зелений шафране
Ой не шуми, луже, дуже, та й ти, сирий верше
Ой не шуми, луже, зелений байраче
Ой невольно ріка розливається
Ой неволят, пане брате, неволят, неволят
Ой недавно сиротою стала
Ой нема – Фата Моргана
Ой нема Ганнусі найгіршої муки
Ой нема то краю, краю, над ту Верховину
Ой нема то на свеце
Ой нема то, ой нема то, як руска країна
Ой нема того – Тартак
Ой нема, ді, в горах добра, та й відай не буде
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі – Карпати, капела бандуристів
Ой немає гірш нікому [1]
Ой немає гірш нікому [2]
Ой немає гірш нікому [3]
Ой ненько й моя
Ой несе весна відерця – Алла Кудлай
Ой ни буду вичиряти, вичиряйти самі
Ой ни було та й ни буде такої дівчини
Ой ни видко того села, лишень видко дубє
Ой ни відти вітер віє, вітки мині треба
Ой ни гукай, мій миленький, ни гукай, ни гукай
Ой ни зєль ми на братову, лиш на брата свого
Ой ни знаєш, леґінику, як дівча любити
Ой ни знаєш, мій миленький, як мине любити
Ой ни знаю, мій миленький, ни знаю, ни знаю
Ой ни клини, сусідонько, ни клини, ни клини
Ой ни сватай, русин, польку, бо будеш бідити
Ой ни сідай коло мени, ни глипай на мене
Ой ни співай, парубочку, бо сі ни належит
Ой ни співай, свахуненько, ни вмієш співати
Ой ни сьпівай, дівчинонько, ни майиш подьики
Ой ни тупай, мій миленький, ни тупай ногою
Ой ни ходи, журавелю, до возира пити
Ой низдалі парубоньки, як удуті міхи
Ой Никола, пани брати, Никола, Никола
Ой нима то жовняронька понат уланочка
Ой нима то жомнєрочка, як над уланочка
Ой нима то, ой нима то, як в горах співают
Ой нима то, ой нима то, як на Буковині
Ой нікого так не люблю, як свою бабинку
Ой нікого так не любю, та як того Ясі
Ой нікого так не любю, як тоту Марисю
Ой нікого так не любю, як тоту Юстину
Ой нікого так ни люблю, та єк того Леся
Ой нікому так не гаразд, як мені самому
Ой нікому так не гаразд, як нашій невістці [1]
Ой нікому так не гаразд, як нашій невістці [2]
Ой нікому так не гаразд, як перепелици
Ой нікому так не добре, жовнярови добре
Ой нікому такъ не горе
Ой ніхто ж то не такий, як мої мамунця