Ой зелена смеречина, зелена, зелена
Ой зелене жито, зеленеОксана Білозір
Ой зелізна сопілочка, вісімнайціть дєрок
Ой зелізні нашийнички, а блищєчі гачки
Ой зєла я пшениченьку під колос, під колос
Ой зилена пшиниченька на моїм загоні
Ой зилений бурштинино, звивай сі у трубку
Ой зібрали ж ми полон
Ой зібралися люди коло тої хати
Ой зійди, зійди
Ой зійди, зійди, ти зіронько вечірняя
Ой зійди, зійди, ясен місяцю
Ой зійду я, зійду на гору крутую
Ой зійшли-м си наші браття, за стів посідали
Ой зійшлися два гуцули близько Яворова
Ой зійшов я сьвіт навкола з сивими волами
Ой зійшов я цілий сьвіт і землю турецку
Ой зірву я грушечкуРосава
Ой злетіла звізда з неба, та й золота стрівка
Ой злі, недобрі
Ой зломила кітка лабку, а корова шию
Ой змарніло моє личко, змарніло, змарніло
Ой змий мене, моя мати, у бобовій юсці
Ой знаєш ти, боталоньку, як волики пасти
Ой знаєш ти, дівчинонько, що я тя кохаю
Ой знала ти, дівчинонько, що я жовніронько
Ой знати і пізнати богацького сина
Ой знати, знати, хто кого любить [1]
Ой знати, знати, хто кого любить [2]
Ой знати, знати, хто любить польку [1]
Ой знати, знати, хто любить польку [2]
Ой знаю ті, богачику, ой знаю, ой знаю
Ой знаю я, мій миленький, яка в тобі гадка
Ой знаю я, парібочку, усі твої мисли
Ой зозуле сивенька
Ой зозуле, зозуле
Ой золоті підківочки, золоті, золоті
Ой зроби мні, моя мамко, тонке повересло
Ой зробив я копяк сіна, та було зелене
Ой зроблю я косиченьку саму бервінькову
Ой зродила верба грушки, а тополя сливи
Ой зродила верба грушки, а тополя ябка
Ой зродила верба грушки, та й похилила ся
Ой з’їздив я всю країну коньом вороненьким
Ой играли леґіники аж земля дудніла
Ой ишовъ я отъ своей дівчины
Ой і звіла Олічка віночок
Ой і шо ж то за трава
Ой Іван Ґілебан хотів ся женити
Ой Іван сі увивав сі, як любку любити
Ой Іван-подолян ходив з посторонком
Ой Івани, вдовин сину, та я тибе любю
Ой Івась на току
Ой іде мій милований там долі млачками
Ой іду я горі селом, село не веселе
Ой іду я до керниці по студену воду
Ой іду я дорогою, дорога не вільна
Ой іду я лісом-лугом, аж там кіля тешут
Ой іду я через село, та й собі сьпіваю
Ой із горба на долину поволеньки зійду
Ой із гори високої брики ся котили
Ой із гори високої їхали ваґони
Ой із гори високої котила сі ґрейда
Ой із гори високої летит біле гусє
Ой із гори високої летіла ворона
Ой із гори на долину
Ой із гори на долину вирізана фоса
Ой із гори на долину зійду помаленьку
Ой із гори на долину зсуваї си мрака
Ой із гори на долину котит сі шнурівка
Ой із гори на долину поволеньки зійду [1]
Ой із гори на долину поволеньки зійду [2]
Ой із гори на долину покотив ся горох
Ой із гори на долину помаленьку зійду
Ой із гори на долину та й на долиноньку
Ой із гори на долину та й на долиночку
Ой із гори на долину, та й на долиночку
Ой із дуба мука груба, з явора мягонька
Ой із дуба та й на дуба скочила вівюрка
Ой із тиха, помаленьки, най ніхто не чує
Ой із тої полонинки студененький віє
Ой із-за гори та буйний вітер віє
Ой із-за гори, з-за кам’яної
Ой ізійду я на могилу
Ой ізійшов місяченько, ой коби ще зірка
Ой ізійшов місяченько, та й обгородив ся
Ой іму я в ріці рибку, та й ще мале рибє
Ой іму я в ріці рибу, а в кирници рака
Ой ішла дівчина
Ой ішла я дорогою, здибала мі нендза
Ой ішла я дорогою, ішла я, ішла я
Ой ішла я з полонини, ішла я, ішла я
Ой ішла я лісом, лісом, форостом гілявим
Ой ішла я сночи в ночи, надибала Петра
Ой ішла я улицями, вулиці тісненькі
Ой ішло дівча лучками
Ой ішов же я дорогою
Ой ішов козак попід ліс
Ой ішов я в полонину по зелене сіно
Ой ішов я від цісаря та й видів миленьку
Ой ішов я вулицєма, тими оманцєма
Ой ішов я горі селом, біда в воді стоїт
Ой ішов я горі селом, горі слободою
Ой ішов я горі селом, надибав кухарку
Ой ішов я горі селом, найшов-єм си пильник
Ой ішов я горі селом, хусточков накрив сє
Ой ішов я до дівчини попід береженьки
Ой ішов я до Долини на сьвятої Глави
Ой ішов я з Болехова, ще не зійшло сонце
Ой ішов я з кіньми на ніч, дівчина стояла
Ой ішов я з Коломиї та й упав в помиї
Ой ішов я з полонини, ой ішов я з поля
Ой ішов я з Тернополі с тішкої ниволі
Ой ішов я на ярмарок на самі Варвари
Ой ішов я на ярмарок, на самії Глави
Ой ішов я попід ліс, там сі набрав страху
Ой ішов я попід ліски, хрустав я орішки
Ой ішов я с кіньми на ніч, лоши в воду впало
Ой ішов я селом, селом, всюда ся сьвітило
Ой ішов я селом, селом, селом си світило
Ой ішов я селом, селом, так ми було стидно
Ой ішов я та до любки, любка під колешнов
Ой ішов я улицями межи ковалями
Ой ішов я через село, всюда сі сьвітило
Ой ішов я через село, на фуяру граю
Ой ішов я чириз воду, кладка сі зломила
Ой ішов я штири милі лісом
Ой ішов я, пане брате, з того бутиночка
Ой їв би я капустицю й фасолю дрібненьку
Ой їде вже мій миленький, мальована бричка
Ой їдного брата маю, на того дуфаю
Ой їла я калиночку та й поквапаласи
Ой їхав з Круговілля
Ой їхав стрілець, стрілець на війну
Ой їхав я без Ферліїв, випивєм горівки
Ой їхав я з Бережин темненької ночи
Ой їхав я з Коломиї, та й впав я в помиї
Ой їхав я з Озерян, та й загубив люшню
Ой їхав я з Озерян, та й не оглядав сі
Ой їхав я коло млина
Ой їхав я коло млина, там дівчина ноги мила
Ой їхав я понад воду, лошє в воду впало
Ой їхав я понад воду, та шукав я броду
Ой їхав я попід ліс хати рахувати
Ой їхав я, пане брате, з того Космачина
Ой їхав, їхав за Дунай, скочив на вороненькім коню
Ой їхала гуцулонька з верху з полонини
Ой їхала каритонька, в тій кариті сойка
Ой їхала Катерина
Ой їхала машинонька та й дуже свистала
Ой їхала машинонька, закинула фостом
Ой їхала цісарева на сивій кобилі
Ой їхали баяри горою же
Ой їхали женихє, мали коні лисі
Ой їхали жовніроньки чириз штири милі
Ой їхали канонєри з гори на долину
Ой їхали канонєри, аж сі мости гнули
Ой їхали кісілі, а за ними кваша
Ой їхали ковалі
Ой їхали стрільці та й на ворога
Ой їхали хлопці з нашого села
Ой їхали цісарове святої неділі
Ой йду я царинками, плотами кєваю
Ой йдут люди до церквиці, бо вдарили дзвони
Ой йой, йой, о йой, йой, мене мати била
Ой йшла дівка через двір
Ой йшов гуцул з Коломиї, підківками брень, брень
Ой кажда дівчина
Ой кажуть люди
Ой казав сухий та й берестонько
Ой казав чоловік, щоб я яйця варила
Ой казала дівчина музиці
Ой казала жидівочка, та й казав жидочок
Ой казала мати та не банувати
Ой казала мене мати за маляра дати
Ой казала мені матиКвітка Цісик
Ой казала мені мати [1]
Ой казала мені мати [2]
Ой казала мені мати за діброву воли гнати
Ой казала мені мати рибку варити та й не шумувати
Ой казала мені мати хату замітати
Ой казала мені мати – жени ся, небоже
Ой казала мені мати, та й наказувала
Ой казала мила явора зрубати
Ой казала міні мати ранейко вставати
Ой казала Нінушечка
Ой казала приходити, колач приносити
Ой казала стара мати до старого тата
Ой казала сусідонька, що я ґівков ходжу
Ой казала сусідонька, що я не віддана
Ой казала сусідонька, що я не дівонька
Ой казала сусідонька, що я неробонька
Ой казала сусідонька, що я ниробонька
Ой казала сусідочка, жи я ни дівочка
Ой казала цимбаліста та й цимбалістому
Ой казала Цимбалючка та Цимбалюкови
Ой казала-с, дівчиночко, не будеш тужити
Ой казалась, моя мамко, шо мя ся не збудешъ
Ой казали вражі люде, що я заміж не піду
Ой казали говорили усі в селі люде
Ой казали наші мама, що ми ніц не мами
Ой казали свати багаті
Ой калина білим цвите, а червоним родит [1]
Ой калина білим цвите, а червоним родит [2]
Ой калина біло цвила
Ой калина біло цвила, червоні ягідки
Ой калина біло цвила, червоно зродила
Ой калина біло цвила, червоно родила [1]
Ой калина біло цвила, червоно родила [2]
Ой калина біло цвила, черлено зродила
Ой калина біло цвите, а червоним родит
Ой калина біло цвите, а червоно родить
Ой калина говорила, ліщина не вміла
Ой калинка біло цвите, а червоно родит
Ой калинка, яворинка, широкий лист має
Ой калино-малино
Ой калину підрубаю, під калинов стою
Ой камрати, камраточку, дай ми порадочку
Ой Канадо, Канадочко [1]
Ой Канадо, Канадочко [2]
Ой Канадо, Канадочко, яка ти зрадлива
Ой Канадо, Канадочко, якась нещаслива
Ой Канадо, ти чужино, ти чужино
Ой Канадочка широка
Ой качочка качуриста по болоті скаче
Ой каю сі молоденька, каяти буду сі
Ой кивнула молодиця бровами на мене
Ой кину я бук на воду, бук на воді плине
Ой кину я камінь в воду, ой кину я зо два
Ой кину я камінь въ яму