Ой бив мене дробен дожджик, била мене тучі
Ой бий же мя, моя мати, ой бий же мя, забий
Ой бий, коню, копитами перед воротами
Ой бий, коню, копитами, ней болото бризне
Ой била мене мати [1]
Ой била мене мати [2]
Ой била мене мати зелененьким прутом
Ой била мі моя мати сім рас по битому
Ой била мнє моя мати, ой била, ой била
Ой била мні моя мати нині при обіді
Ой била мні моя мати с ночи по вичери
Ой била мні моя мати, та й щи буди бити
Ой била мя моя мати вчера по вечери
Ой била мя моя мати, ой била мя, била
Ой били си два гуцули над ґелетков масла
Ой битая дороженька аж до Золочева
Ой битая дороженька та попід той Мишин
Ой біг пес без вовес, сука без татарку
Ой біда, біда
Ой біда, біда шевця напала з молодов шевчихов
Ой біда, біда шевця побила
Ой біда, мамко,– не новий горнець
Ой біда, не гаразд, полюбив си польку
Ой бідонько, умер бойко, та й на лаві лежит
Ой біленька зазуленька, а чорнії вочи
Ой біленька-с, білявочко, та й білява-с білько
Ой білява, ой чорнява колопні мочила
Ой білява, товаришу, білява, білява
Ой білявий парубочок, білявий, білявий
Ой білявко, кучерявко
Ой благослови, Боже
Ой близейко до білявки, близейко, близейко
Ой блудила всю днинку по ринку
Ой бо мене звербували та на жовнірейка
Ой бо тото закоханє рівнає ся смерти
Ой Бог би тя, к-о, побив з твоїми очима
Ой богацка дівчинонка, богацька, богацка
Ой богацька дівчинойка, богацького роду
Ой богацька дівчинонька йшла до коршми боса
Ой богацька дівчинонька йшла до коршми пишна
Ой богацька дівчинонька та й богацька дівка
Ой богацька дівчинонька то сі запишила
Ой богацька дівчинонька, богацька, богацька
Ой богацька дівчинонька, богацького роду
Ой богачик, моя мати, богачик, богачик
Ой богдай же той головою наложив
Ой бодай сі той Станіслав завалив, завалив
Ой бодай ся завалила тота завалина
Ой бодай ся поломили яворові вили
Ой бодай ти, дівчинонько, кілько разів впала
Ой бодай ти, дівчинонько, на віки пропала
Ой бодай ти, дівчинонько, тогди заміж пішла
Ой бодай ти, дівчинонько, три роки боліла
Ой бодай ти, дівчинонько, хиріла, боліла
Ой бодай ти, козаченьку, тоді оженив ся
Ой бодай ти, парубочку, кілько наконав сі
Ой бодай тя Господь скарав за мої дороги
Ой бодай тя нужда нашла с твоєю рудою
Ой бодай тя, дівчинонько, ой бодай тя, бодай
Ой бодай тя, мій миленький, бодай тя, бодай тя
Ой бодай тя, мій миленький, ой бодай, ой бодай
Ой бодай тя, мій миленький, спалив сніг біленький
Ой бодай тя, мій миленький, тілько покололо
Ой бодай тя, мій миленький, хороба напала
Ой Боже ж мій, та дитя моє
Ой Боже ж мім, Боже ж мій
Ой Боже мій, Боже, коли вечір буде
Ой Боже, Боже, в чужім я краю
Ой боже, боже, що мені робити
Ой боже, боже, що то кохання може
Ой болит мі головонька та й чоло, та й чоло
Ой болит мня головочка від маку дрібного
Ой болит ні головонька, болит ні, болит ні
Ой болит ні головонька, та й чоло лоптит ні
Ой болить мя головонька
Ой борщу, мила, ой борщу, мила
Ой браженько, ой браженько ти моя
Ой брала я конопельки
Ой брала я конопельки, брала лен дрібненький
Ой брат мині вмер в зелененькім гаю
Ой брат сестрицю розплітав
Ой брате, каже, брате, брате мій рідненький
Ой братуню, братуненьку, братчику рідненький
Ой брехали вороженьки, ой брехали люди
Ой брехали вороженьки, як настало літо
Ой бришіт ви, вороженьки, та й я буду з вами
Ой бросала кукурузу, бросала хвасолю
Ой брязнули ключі [1]
Ой брязнули ключі [2]
Ой був же я в Путилові та не пив горівки
Ой був же я в Тирасполі
Ой був же я на весілю, там мила стояла
Ой був же я при вуланах, стояв єм у Львові
Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді
Ой був собі панок з маку
Ой був собі чоловік
Ой був та й нема, поїхав на річку
Ой був, та нема
Ой бувай ми здовенька, ти моя миленька
Ой бувай, бувай
Ой буду я утікати, сліди забирати
Ой була в мене жінка
Ой була вдова насеред села
Ой була собі пані Марія
Ой була я на празнику, та й на писарівці
Ой б’ють мене, сварять мене, мій милий, за тебе
Ой в городі бузина
Ой в городі вишня, вишня, там дівчина вийшла
Ой в городі фасолинє, мальоване тиче
Ой в городі фасуленька
Ой в дядька, в дядька – Буття
Ой в Єрусалимі рано задзвонили
Ой в зеленій Буковині, там зазулі кує
Ой в зеленім садочку
Ой в Києві на базарі
Ой бий же мя, моя мати, ой бий же мя, забий
Ой бий, коню, копитами перед воротами
Ой бий, коню, копитами, ней болото бризне
Ой била мене мати [1]
Ой била мене мати [2]
Ой била мене мати зелененьким прутом
Ой била мі моя мати сім рас по битому
Ой била мнє моя мати, ой била, ой била
Ой била мні моя мати нині при обіді
Ой била мні моя мати с ночи по вичери
Ой била мні моя мати, та й щи буди бити
Ой била мя моя мати вчера по вечери
Ой била мя моя мати, ой била мя, била
Ой били си два гуцули над ґелетков масла
Ой битая дороженька аж до Золочева
Ой битая дороженька та попід той Мишин
Ой біг пес без вовес, сука без татарку
Ой біда, біда
Ой біда, біда шевця напала з молодов шевчихов
Ой біда, біда шевця побила
Ой біда, мамко,– не новий горнець
Ой біда, не гаразд, полюбив си польку
Ой бідонько, умер бойко, та й на лаві лежит
Ой біленька зазуленька, а чорнії вочи
Ой біленька-с, білявочко, та й білява-с білько
Ой білява, ой чорнява колопні мочила
Ой білява, товаришу, білява, білява
Ой білявий парубочок, білявий, білявий
Ой білявко, кучерявко
Ой благослови, Боже
Ой близейко до білявки, близейко, близейко
Ой блудила всю днинку по ринку
Ой бо мене звербували та на жовнірейка
Ой бо тото закоханє рівнає ся смерти
Ой Бог би тя, к-о, побив з твоїми очима
Ой богацка дівчинонка, богацька, богацка
Ой богацька дівчинойка, богацького роду
Ой богацька дівчинонька йшла до коршми боса
Ой богацька дівчинонька йшла до коршми пишна
Ой богацька дівчинонька та й богацька дівка
Ой богацька дівчинонька то сі запишила
Ой богацька дівчинонька, богацька, богацька
Ой богацька дівчинонька, богацького роду
Ой богачик, моя мати, богачик, богачик
Ой богдай же той головою наложив
Ой бодай сі той Станіслав завалив, завалив
Ой бодай ся завалила тота завалина
Ой бодай ся поломили яворові вили
Ой бодай ти, дівчинонько, кілько разів впала
Ой бодай ти, дівчинонько, на віки пропала
Ой бодай ти, дівчинонько, тогди заміж пішла
Ой бодай ти, дівчинонько, три роки боліла
Ой бодай ти, дівчинонько, хиріла, боліла
Ой бодай ти, козаченьку, тоді оженив ся
Ой бодай ти, парубочку, кілько наконав сі
Ой бодай тя Господь скарав за мої дороги
Ой бодай тя нужда нашла с твоєю рудою
Ой бодай тя, дівчинонько, ой бодай тя, бодай
Ой бодай тя, мій миленький, бодай тя, бодай тя
Ой бодай тя, мій миленький, ой бодай, ой бодай
Ой бодай тя, мій миленький, спалив сніг біленький
Ой бодай тя, мій миленький, тілько покололо
Ой бодай тя, мій миленький, хороба напала
Ой Боже ж мій, та дитя моє
Ой Боже ж мім, Боже ж мій
Ой Боже мій, Боже, коли вечір буде
Ой Боже, Боже, в чужім я краю
Ой боже, боже, що мені робити
Ой боже, боже, що то кохання може
Ой болит мі головонька та й чоло, та й чоло
Ой болит мня головочка від маку дрібного
Ой болит ні головонька, болит ні, болит ні
Ой болит ні головонька, та й чоло лоптит ні
Ой болить мя головонька
Ой борщу, мила, ой борщу, мила
Ой браженько, ой браженько ти моя
Ой брала я конопельки
Ой брала я конопельки, брала лен дрібненький
Ой брат мині вмер в зелененькім гаю
Ой брат сестрицю розплітав
Ой брате, каже, брате, брате мій рідненький
Ой братуню, братуненьку, братчику рідненький
Ой брехали вороженьки, ой брехали люди
Ой брехали вороженьки, як настало літо
Ой бришіт ви, вороженьки, та й я буду з вами
Ой бросала кукурузу, бросала хвасолю
Ой брязнули ключі [1]
Ой брязнули ключі [2]
Ой був же я в Путилові та не пив горівки
Ой був же я в Тирасполі
Ой був же я на весілю, там мила стояла
Ой був же я при вуланах, стояв єм у Львові
Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді
Ой був собі панок з маку
Ой був собі чоловік
Ой був та й нема, поїхав на річку
Ой був, та нема
Ой бувай ми здовенька, ти моя миленька
Ой бувай, бувай
Ой буду я утікати, сліди забирати
Ой була в мене жінка
Ой була вдова насеред села
Ой була собі пані Марія
Ой була я на празнику, та й на писарівці
Ой б’ють мене, сварять мене, мій милий, за тебе
Ой в городі бузина
Ой в городі вишня, вишня, там дівчина вийшла
Ой в городі фасолинє, мальоване тиче
Ой в городі фасуленька
Ой в дядька, в дядька – Буття
Ой в Єрусалимі рано задзвонили
Ой в зеленій Буковині, там зазулі кує
Ой в зеленім садочку
Ой в Києві на базарі
Ой в коло, в коло, в коло
Ой в Корничи загриміло, а в Ценеві трісло
Ой в ліску
Ой в ліску на дубку
Ой в ліску, в ліску [1]
Ой в ліску, в ліску [2]
Ой в ліску, в ліску, на дубку
Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Ой в ліску, ліску – Марія Бурмака
Ой в ліску, ліску – Берегиня
Ой в ліску, ліску, на жовтім піску
Ой в Львові, Львові та й на торгові
Ой в Маґурі на поляні виросли три дулі
Ой в Марії чорні очи, в Марії, в Марії
Ой в мораля – гачкура воши гніздо ввили
Ой в нашого, каже, пана чубаті индички
Ой в нашої імостуні, в нашої матері
Ой в нашої сусідоньки перед вікни грушка
Ой в неділю ще сонечко сходить
Ой в Ойлоці два місяці та й оба ясненькі
Ой в Подолю сиві воли, в Подолю, в Подолю
Ой в полі калина – Тріо Маренич
Ой в полі коршмочка дильом дильована
Ой в полі тополя
Ой в полі, в полі вишня стояла
Ой в сьвятенько, бо на Спаса в церкві дзвони дзвонят
Ой в Трембовли банда грає, маси масували
Ой в хаті ся засьвітило, ой видко ся, видко
Ой в чистім полі на оболоні
Ой в чужині тяжко жити
Ой важив я на дівчину, важив та й наважив
Ой важив я на дівчину, ой важив я, важив
Ой важу я на три хлопці, ой важу я, важу
Ой важу я на три хлопці, ой важу, ой важу
Ой важу я, важу
Ой важу, каже, важу на миленьку вражу
Ой варила мама кашу, та й сама не їла
Ой варила мама рибу, а сама не їла [1]
Ой варила мама рибу, а сама не їла [2]
Ой Василю, Василино
Ой вбери мя, милий, в вишиту сорочку
Ой ввійду я до покою, покої низенькі
Ой ввійду я до покою, та й тупну ногою
Ой ввійду я до покою, тупну я ногою
Ой вганяв я, товаришу, три дни за возами
Ой вгору сонечко, угору
Ой вдар, коню, копитами, перед воротами
Ой вдарила нога в ногу, підемо до дому
Ой вдарила нога ногу, ходімо до дому
Ой вдарили два морози, аж ся річка здула
Ой вдарили два морози, зморозили лози
Ой вдарило два морози, морози, морози
Ой вдару я раз до дуба, два рази в дубину
Ой вдару я раз до дуба, два рази в осику
Ой вези мя, кониченьку, ой вези мя, вези
Ой вези мя, кониченьку, ой вези, ой вези
Ой веліла приходити молоденька Шуля
Ой веліла приходити, сама сі сховала
Ой вельможна паня свого пана мала
Ой вербо, вербо – Марія Бурмака
Ой вербо, вербо [1]
Ой вербо, вербо [2]
Ой верше мій, верше
Ой верше, мій верше – Юлія Дошна
Ой верше, мій верше – ILLARIA, Квітка Цісик
Ой верше, мій верше – Аничка
Ой верше, мой верше
Ой весела дівчинонька, весело сі сьміє
Ой веселий парубочок, веселії очи
Ой весіля, мамуненько, весіля, весіля
Ой весна, весна
Ой весна, весна – Млада
Ой весна, весна, ти красна
Ой вечір, вечір
Ой вже було три морози, аж ся вода здула
Ой вже вечер вечеріє, сонінько вагує
Ой вже вечер, ой вже вечер, сонце на осиці
Ой вже вечир вичиріє, сонце на затінку
Ой вже вечір вечеріє, вже сонце колує
Ой вже вечір вечеріє, сонце на заході
Ой вже вечір вечіріє, ой вже сонце низько
Ой вже вечір вечіріє, сонце вже колує
Ой вже вечір вечіріє, сонце над вербами
Ой вже вечір вечіріє, час вже спочивати
Ой вже вечір вичірії, сонєйко заходи
Ой вже вікна побіліли, бо на дворі мороз
Ой вже ж мені не ходити долішним потоком
Ой вже ж мені не ходити на ворішки пішки
Ой вже ж тобі, мій миленький, з полудня звернуло
Ой вже мені докучило той Дністер бродити
Ой вже мені не ходити зеленим потоком
Ой вже мені не ходити, куда я ходила
Ой вже нема і не буде такого другого
Ой вже Петрівка минається
Ой вже трета неділенька минула, минула
Ой вже я си не лінива, буду панувати
Ой взяв Роман Єленочку
Ой ви дівки чарівниці, ви мене строїли
Ой ви хлопці молодії, що ви наробили
Ой ви, галки
Ой ви, гори, сині гори
Ой ви, дівки, просіт Бога, та й я буду просив
Ой ви, жиди бориславскі, що ви гадаєте
Ой ви, тати, ой ви, мами
Ой ви, тату, та й ви, мамо, не пийте горівки
Ой ви, хлопці
Ой ви, хлопці плеканчики, де ви сі плекали
Ой ви, хлопці та дівчата
Ой ви, хлопці, ви, дівчата
Ой ви, хлопці, не журіться
Ой ви, хлопці, посходіться
Ой вивела яструбиця маленькі потятка
Ой вивів я на толоку кобильчину пасти
Ой вигнав я коні пасти, дівчина стояла
Ой вигострю товариша – Тричі
Ой в Корничи загриміло, а в Ценеві трісло
Ой в ліску
Ой в ліску на дубку
Ой в ліску, в ліску [1]
Ой в ліску, в ліску [2]
Ой в ліску, в ліску, на дубку
Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
Ой в ліску, ліску – Марія Бурмака
Ой в ліску, ліску – Берегиня
Ой в ліску, ліску, на жовтім піску
Ой в Львові, Львові та й на торгові
Ой в Маґурі на поляні виросли три дулі
Ой в Марії чорні очи, в Марії, в Марії
Ой в мораля – гачкура воши гніздо ввили
Ой в нашого, каже, пана чубаті индички
Ой в нашої імостуні, в нашої матері
Ой в нашої сусідоньки перед вікни грушка
Ой в неділю ще сонечко сходить
Ой в Ойлоці два місяці та й оба ясненькі
Ой в Подолю сиві воли, в Подолю, в Подолю
Ой в полі калина – Тріо Маренич
Ой в полі коршмочка дильом дильована
Ой в полі тополя
Ой в полі, в полі вишня стояла
Ой в сьвятенько, бо на Спаса в церкві дзвони дзвонят
Ой в Трембовли банда грає, маси масували
Ой в хаті ся засьвітило, ой видко ся, видко
Ой в чистім полі на оболоні
Ой в чужині тяжко жити
Ой важив я на дівчину, важив та й наважив
Ой важив я на дівчину, ой важив я, важив
Ой важу я на три хлопці, ой важу я, важу
Ой важу я на три хлопці, ой важу, ой важу
Ой важу я, важу
Ой важу, каже, важу на миленьку вражу
Ой варила мама кашу, та й сама не їла
Ой варила мама рибу, а сама не їла [1]
Ой варила мама рибу, а сама не їла [2]
Ой Василю, Василино
Ой вбери мя, милий, в вишиту сорочку
Ой ввійду я до покою, покої низенькі
Ой ввійду я до покою, та й тупну ногою
Ой ввійду я до покою, тупну я ногою
Ой вганяв я, товаришу, три дни за возами
Ой вгору сонечко, угору
Ой вдар, коню, копитами, перед воротами
Ой вдарила нога в ногу, підемо до дому
Ой вдарила нога ногу, ходімо до дому
Ой вдарили два морози, аж ся річка здула
Ой вдарили два морози, зморозили лози
Ой вдарило два морози, морози, морози
Ой вдару я раз до дуба, два рази в дубину
Ой вдару я раз до дуба, два рази в осику
Ой вези мя, кониченьку, ой вези мя, вези
Ой вези мя, кониченьку, ой вези, ой вези
Ой веліла приходити молоденька Шуля
Ой веліла приходити, сама сі сховала
Ой вельможна паня свого пана мала
Ой вербо, вербо – Марія Бурмака
Ой вербо, вербо [1]
Ой вербо, вербо [2]
Ой верше мій, верше
Ой верше, мій верше – Юлія Дошна
Ой верше, мій верше – ILLARIA, Квітка Цісик
Ой верше, мій верше – Аничка
Ой верше, мой верше
Ой весела дівчинонька, весело сі сьміє
Ой веселий парубочок, веселії очи
Ой весіля, мамуненько, весіля, весіля
Ой весна, весна
Ой весна, весна – Млада
Ой весна, весна, ти красна
Ой вечір, вечір
Ой вже було три морози, аж ся вода здула
Ой вже вечер вечеріє, сонінько вагує
Ой вже вечер, ой вже вечер, сонце на осиці
Ой вже вечир вичиріє, сонце на затінку
Ой вже вечір вечеріє, вже сонце колує
Ой вже вечір вечеріє, сонце на заході
Ой вже вечір вечіріє, ой вже сонце низько
Ой вже вечір вечіріє, сонце вже колує
Ой вже вечір вечіріє, сонце над вербами
Ой вже вечір вечіріє, час вже спочивати
Ой вже вечір вичірії, сонєйко заходи
Ой вже вікна побіліли, бо на дворі мороз
Ой вже ж мені не ходити долішним потоком
Ой вже ж мені не ходити на ворішки пішки
Ой вже ж тобі, мій миленький, з полудня звернуло
Ой вже мені докучило той Дністер бродити
Ой вже мені не ходити зеленим потоком
Ой вже мені не ходити, куда я ходила
Ой вже нема і не буде такого другого
Ой вже Петрівка минається
Ой вже трета неділенька минула, минула
Ой вже я си не лінива, буду панувати
Ой взяв Роман Єленочку
Ой ви дівки чарівниці, ви мене строїли
Ой ви хлопці молодії, що ви наробили
Ой ви, галки
Ой ви, гори, сині гори
Ой ви, дівки, просіт Бога, та й я буду просив
Ой ви, жиди бориславскі, що ви гадаєте
Ой ви, тати, ой ви, мами
Ой ви, тату, та й ви, мамо, не пийте горівки
Ой ви, хлопці
Ой ви, хлопці плеканчики, де ви сі плекали
Ой ви, хлопці та дівчата
Ой ви, хлопці, ви, дівчата
Ой ви, хлопці, не журіться
Ой ви, хлопці, посходіться
Ой вивела яструбиця маленькі потятка
Ой вивів я на толоку кобильчину пасти
Ой вигнав я коні пасти, дівчина стояла
Ой вигострю товариша – Тричі