22 місяці нарід у Сибіру...
3відкіль ідеш, чоловіченько
Il Testamento – Мертвий півень
In Excelsis Deo – Руслана
А бий мине, моя мати, бирезовим прутом
А било то пред ляти
А біг пес біз вовес, сука біз пшеницю
А білява хуста прала, а чорнява мітки
А Бог Адама створив рукама
А богацька дівчинонька коралики має
А богачка гі драпачка від сира, від масла
А бодай ти, моя мила, тогди віддала ся
А боже мій із тов Гамериков
А боже мій, боже
А борода – як у цапа, а вус – як у діда
А бочуля теля вчула, до дому дойнула
А був той час
А була я в свої мамки одна одиниця
А в 1791 році
А в багачє два колачі, а богач ще плаче
А в барині за двором
А в Бишках окопи копали українські січові стрільці
А в білявки нема лавки, ввержена вірнина
А в Варшаві огонь
А в Вівкові нема села, но саме камінє
А в Гануськи дві подушки, а трета маленька
А в горі, горі
А в городі балабан зацвив по волоски
А в городі бобовинє, нима на нім бобу
А в городі виноград, червонії ябка
А в городі капустицє зилена, зилена
А в городі пастирнак, зилена му гичка
А в городі росте вишня, чому не черешня
А в городі росте зілє, зацвило синенько
А в городі рута, рута, на тій руті квітка
А в городі хметелиня, тілько одна диня
А в Дашиві дівки сиві, в Лапшині пирісті
А в дзелені буковині кує зазуленька
А в дівчини заручини
А в дівчини заручини, козак в полю оре
А в дівчини у меї
А в дядька, в дядька
А в дядька, дядька [1]
А в дядька, дядька [2]
А в дядька, дядька [3]
А в єднім селі недалеко Дубна
А в Журові пйить волів, а всі пйить рогаті
А в Зарудю нема поля, но однії гони
А в Збаражи є два доми, бодай ся запали
А в Збаражи загреміло, в Тернополи трісло
А в зеленій полонині сиву клячу бачу
А в зеленім гаю
А в Івана – Марія Бурмака
А в Калуши в крайнім домі там пани сиділи
А в Калуши на ратуши гуси ґеґотали
А в керници зимна вода, кінь не хоче пити
А в кирници нима води, випили воробці
А в ковалихи собаки лихі
А в Комарні добри жити
А в кривого танця
А в криниці водиця
А в липені у осичині
А в ліску – Русичі
А в ліску, ліску на жовтім піску [1]
А в ліску, ліску на жовтім піску [2]
А в лозині при долині бистренькая річка
А в Марисі коні лисі, бички половенькі
А в мельника муки нема, а в боднаря бочки
А в місяці октябрі випала пороша
А в наймита така душа, як в богацкім сині
А в нас Купайло до місяця
А в нас польці, як польці
А в наші церковці та три короговці
А в нашого Василє голова руденька
А в нашого господаря мальована призьба
А в нашого дядька
А в нашого єґомосці шипочка низенька
А в нашого єґомосьцє фасолі на ґанку
А в нашого єґомосьцє фасолі на тиці
А в нашого Іваненька хата на помосці
А в нашого окомана попід вікна зілє
А в нашого окомана робота легонька
А в нашого Омелечка
А в нашого пана ввесь двір на помості
А в нашого пана війта коні воронії
А в нашого пана, пана мальована брама
А в нашого свата [1]
А в нашого свата [2]
А в нашого цісарика злоті рукавиці
А в нашого цісаронька золота підлога
А в нашої Гандзуненьки хата на помості
А в нашої Ганусеньки за хатов ліщина
А в нашої та й церковці
А в нашої цісариці срібні рукавиці
А в нашому сельці метяне деревце
А в неділю дуже рано вітерець повіває
А в неділю пораненьку
А в неділю поранесенько
А в неділю раненько
А в неділю рано – Берегиня
А в неділю рано [1]
А в неділю рано [2]
А в неділю рано [3]
А в неділю рано [4]
А в неділю рано [5]
А в неділю рано люлька ся курила
А в неділю рано ще сонце не сходить [1]
А в неділю рано ще сонце не сходить [2]
А в неділю рано ще сонце не сходить [3]
А в неділю рано, рано, дівча ся вмивало
А в ниділю дівка, дівка, в будний день дитина [1]
А в ниділю дівка, дівка, в будний день дитина [2]
А в ниділю пораненько ще сьи ни видненько
А в пана Івана та на його дворі
А в пана Романа та на його дворі
3відкіль ідеш, чоловіченько
Il Testamento – Мертвий півень
In Excelsis Deo – Руслана
А бий мине, моя мати, бирезовим прутом
А било то пред ляти
А біг пес біз вовес, сука біз пшеницю
А білява хуста прала, а чорнява мітки
А Бог Адама створив рукама
А богацька дівчинонька коралики має
А богачка гі драпачка від сира, від масла
А бодай ти, моя мила, тогди віддала ся
А боже мій із тов Гамериков
А боже мій, боже
А борода – як у цапа, а вус – як у діда
А бочуля теля вчула, до дому дойнула
А був той час
А була я в свої мамки одна одиниця
А в 1791 році
А в багачє два колачі, а богач ще плаче
А в барині за двором
А в Бишках окопи копали українські січові стрільці
А в білявки нема лавки, ввержена вірнина
А в Варшаві огонь
А в Вівкові нема села, но саме камінє
А в Гануськи дві подушки, а трета маленька
А в горі, горі
А в городі балабан зацвив по волоски
А в городі бобовинє, нима на нім бобу
А в городі виноград, червонії ябка
А в городі капустицє зилена, зилена
А в городі пастирнак, зилена му гичка
А в городі росте вишня, чому не черешня
А в городі росте зілє, зацвило синенько
А в городі рута, рута, на тій руті квітка
А в городі хметелиня, тілько одна диня
А в Дашиві дівки сиві, в Лапшині пирісті
А в дзелені буковині кує зазуленька
А в дівчини заручини
А в дівчини заручини, козак в полю оре
А в дівчини у меї
А в дядька, в дядька
А в дядька, дядька [1]
А в дядька, дядька [2]
А в дядька, дядька [3]
А в єднім селі недалеко Дубна
А в Журові пйить волів, а всі пйить рогаті
А в Зарудю нема поля, но однії гони
А в Збаражи є два доми, бодай ся запали
А в Збаражи загреміло, в Тернополи трісло
А в зеленій полонині сиву клячу бачу
А в зеленім гаю
А в Івана – Марія Бурмака
А в Калуши в крайнім домі там пани сиділи
А в Калуши на ратуши гуси ґеґотали
А в керници зимна вода, кінь не хоче пити
А в кирници нима води, випили воробці
А в ковалихи собаки лихі
А в Комарні добри жити
А в кривого танця
А в криниці водиця
А в липені у осичині
А в ліску – Русичі
А в ліску, ліску на жовтім піску [1]
А в ліску, ліску на жовтім піску [2]
А в лозині при долині бистренькая річка
А в Марисі коні лисі, бички половенькі
А в мельника муки нема, а в боднаря бочки
А в місяці октябрі випала пороша
А в наймита така душа, як в богацкім сині
А в нас Купайло до місяця
А в нас польці, як польці
А в наші церковці та три короговці
А в нашого Василє голова руденька
А в нашого господаря мальована призьба
А в нашого дядька
А в нашого єґомосці шипочка низенька
А в нашого єґомосьцє фасолі на ґанку
А в нашого єґомосьцє фасолі на тиці
А в нашого Іваненька хата на помосці
А в нашого окомана попід вікна зілє
А в нашого окомана робота легонька
А в нашого Омелечка
А в нашого пана ввесь двір на помості
А в нашого пана війта коні воронії
А в нашого пана, пана мальована брама
А в нашого свата [1]
А в нашого свата [2]
А в нашого цісарика злоті рукавиці
А в нашого цісаронька золота підлога
А в нашої Гандзуненьки хата на помості
А в нашої Ганусеньки за хатов ліщина
А в нашої та й церковці
А в нашої цісариці срібні рукавиці
А в нашому сельці метяне деревце
А в неділю дуже рано вітерець повіває
А в неділю пораненьку
А в неділю поранесенько
А в неділю раненько
А в неділю рано – Берегиня
А в неділю рано [1]
А в неділю рано [2]
А в неділю рано [3]
А в неділю рано [4]
А в неділю рано [5]
А в неділю рано люлька ся курила
А в неділю рано ще сонце не сходить [1]
А в неділю рано ще сонце не сходить [2]
А в неділю рано ще сонце не сходить [3]
А в неділю рано, рано, дівча ся вмивало
А в ниділю дівка, дівка, в будний день дитина [1]
А в ниділю дівка, дівка, в будний день дитина [2]
А в ниділю пораненько ще сьи ни видненько
А в пана Івана та на його дворі
А в пана Романа та на його дворі
А в пана Стрижака та на його дворі
А в пана, в пана
А в першім садочку
А в піяка ні сердака, ні руба сорочки
А в полє, в полє сам Господь ходив
А в полі могила з вітром говорила [1]
А в полі могила з вітром говорила [2]
А в полі, в полі
А в полі, в полі коничок грає
А в п’ятницю штани прала
А в саду калина так рясно цвіте
А в Самборі на ратуши, у Львові на ґанку
А в свекрохи їсти трохи, робити до волі
А в суботу є робота, а неділі вілна
А в суботу на роботу голова боліла
А в суботу на роботу, то най йде мамунє
А в суботу увечері
А в сусіди весіленько
А в сусіди хата біла
А в тому саду
А в тому саду – Оксана Білозір, Росава
А в Турадах добре бути, село при долині
А в Хотині на риночку
А в цісара добре бути, добре панувати [1]
А в цісара добре бути, добре панувати [2]
А в цісарскім карабіні мальована люфа
А в цісарскім карабіні саме зелізєчко
А в цісарскім карабінку є желіза много
А в цісарскім маґазині сьвітьит сі ліхтарні
А вже в вікнах побіліло, а вже буде день, день
А вже весна
А вже весна сім день красна
А вже весна скресла, трави зеленіють
А вже весна, уже красна
А вже вечер вечеріє, сонце над вербами
А вже вечир вечеріє, а соненько нисько
А вже вечир вичиріє, а вже сонци нисько
А вже вечір вечеріє, буйний вітер віє
А вже вечір вечоріє
А вже восьмий рік минає [1]
А вже восьмий рік минає [2]
А вже ж мені на заваді у садочку грушка
А вже ж я ся не дивую, чому Марця красна
А вже кладка ясинова в двоє сі зігнула
А вже літ більш двісті [1]
А вже літ більш двісті [2]
А вже літ більш двісті [3]
А вже мені докучила попівская служба
А вже мені не ходити горішним потоком
А вже ми сє хліб проїв, палениці хочу
А вже ми сі сорочина тота попорола
А вже пізненько, вже не раненько
А вже років двісті – Гайдамаки
А вже років двісті [1]
А вже років двісті [2]
А вже років триста – Kozak System
А вже рочок, неділь вісім
А вже сонце котиться [1]
А вже сонце котиться [2]
А вже сонце на заході
А вже тому сім рік буде – Kozak System
А вже третій вечір
А вже три дни, три неділі, чотири суботи
А вже чужі жонки
А ви гори високії, позападайте сі
А ви мої підковоньки з тоненької шини
А ви, каже, наші мами, не плачте за нами
А ви, хлопці, не журіться [1]
А ви, хлопці, не журіться [2]
А ви, хлопці, посходіться
А вишеньки, черешеньки з-під споду гладенькі
А ві Львові, славнім місті, на Високім Замку
А вівківскі парубочки сіяли, орали
А від меду болит живіт, від пива голова
А відки ти, дівчиночко, ци ни з Єворівця
А відки ти, пане брате, ци не з Городенки
А волєньскі дівчатонька як ковальскі міхи
А вон мій визе гній, видко мині з ґанку
А вон мій повіз гній, мальовані ґралі
А всі кури на сідалі, когут на порозі
А всюди сі похмарило і дощик ни кропни
А вулани і драґони, то їдної масти
А Ганичко, зле з нами
А Гануська зїла бузька, а мені не дала
А Гафія кота вбила, Марія лупила
А гі бойку за волами, а гі бойку швидко
А гнали гурале овце, овце
А горами то долами пшиниця ланами
А горівка – добрий трунок, добрий трунок
А горобчик ту синичку любив
А Господи ми поможи до царства допасти
А Господи милосердний, єк си вутка зовє
А Господи милосерний, за що мні караєш
А Господи милосерний, змилуй ся над нами
А Господи милостивий, а то маю чопці
А гуляйте, леґіники, бо вже не будете
А гуцульські нагавиці, сорочка тоненька
А два браті в одній хаті, оба молодії
А два коні на припоні, а третий на ґанку
А де будем ночувати – в Павлові долині
А де будеш начувати – в гаївські долині
А де ж ви си забарили, наш любий паночку
А де ж тая голубонька сама полетіла – Млада
А де ж твоя, сину, жінка, а моя нивістка
А де ж ти бував, милий, миленький
А де ж ти сє забавляєш, моя нарєджена
А де ж ти ся, дівчинонько, бавила, бавила
А де ж тота сокєрочка, що я тесав ківки
А де ж я вас, співаноньки, де я вас подію
А де наше Купайло стояло
А де твої, парубочку, коні ночували
А де ти сі забавила, біленька, тоненька
А де тота стаєнчина, а де тота стайня
А де ш ти сі, мій миленький, забавив, забавив
А дівчина невеличка, кругленького личка
А в пана, в пана
А в першім садочку
А в піяка ні сердака, ні руба сорочки
А в полє, в полє сам Господь ходив
А в полі могила з вітром говорила [1]
А в полі могила з вітром говорила [2]
А в полі, в полі
А в полі, в полі коничок грає
А в п’ятницю штани прала
А в саду калина так рясно цвіте
А в Самборі на ратуши, у Львові на ґанку
А в свекрохи їсти трохи, робити до волі
А в суботу є робота, а неділі вілна
А в суботу на роботу голова боліла
А в суботу на роботу, то най йде мамунє
А в суботу увечері
А в сусіди весіленько
А в сусіди хата біла
А в тому саду
А в тому саду – Оксана Білозір, Росава
А в Турадах добре бути, село при долині
А в Хотині на риночку
А в цісара добре бути, добре панувати [1]
А в цісара добре бути, добре панувати [2]
А в цісарскім карабіні мальована люфа
А в цісарскім карабіні саме зелізєчко
А в цісарскім карабінку є желіза много
А в цісарскім маґазині сьвітьит сі ліхтарні
А вже в вікнах побіліло, а вже буде день, день
А вже весна
А вже весна сім день красна
А вже весна скресла, трави зеленіють
А вже весна, уже красна
А вже вечер вечеріє, сонце над вербами
А вже вечир вечеріє, а соненько нисько
А вже вечир вичиріє, а вже сонци нисько
А вже вечір вечеріє, буйний вітер віє
А вже вечір вечоріє
А вже восьмий рік минає [1]
А вже восьмий рік минає [2]
А вже ж мені на заваді у садочку грушка
А вже ж я ся не дивую, чому Марця красна
А вже кладка ясинова в двоє сі зігнула
А вже літ більш двісті [1]
А вже літ більш двісті [2]
А вже літ більш двісті [3]
А вже мені докучила попівская служба
А вже мені не ходити горішним потоком
А вже ми сє хліб проїв, палениці хочу
А вже ми сі сорочина тота попорола
А вже пізненько, вже не раненько
А вже років двісті – Гайдамаки
А вже років двісті [1]
А вже років двісті [2]
А вже років триста – Kozak System
А вже рочок, неділь вісім
А вже сонце котиться [1]
А вже сонце котиться [2]
А вже сонце на заході
А вже тому сім рік буде – Kozak System
А вже третій вечір
А вже три дни, три неділі, чотири суботи
А вже чужі жонки
А ви гори високії, позападайте сі
А ви мої підковоньки з тоненької шини
А ви, каже, наші мами, не плачте за нами
А ви, хлопці, не журіться [1]
А ви, хлопці, не журіться [2]
А ви, хлопці, посходіться
А вишеньки, черешеньки з-під споду гладенькі
А ві Львові, славнім місті, на Високім Замку
А вівківскі парубочки сіяли, орали
А від меду болит живіт, від пива голова
А відки ти, дівчиночко, ци ни з Єворівця
А відки ти, пане брате, ци не з Городенки
А волєньскі дівчатонька як ковальскі міхи
А вон мій визе гній, видко мині з ґанку
А вон мій повіз гній, мальовані ґралі
А всі кури на сідалі, когут на порозі
А всюди сі похмарило і дощик ни кропни
А вулани і драґони, то їдної масти
А Ганичко, зле з нами
А Гануська зїла бузька, а мені не дала
А Гафія кота вбила, Марія лупила
А гі бойку за волами, а гі бойку швидко
А гнали гурале овце, овце
А горами то долами пшиниця ланами
А горівка – добрий трунок, добрий трунок
А горобчик ту синичку любив
А Господи ми поможи до царства допасти
А Господи милосердний, єк си вутка зовє
А Господи милосерний, за що мні караєш
А Господи милосерний, змилуй ся над нами
А Господи милостивий, а то маю чопці
А гуляйте, леґіники, бо вже не будете
А гуцульські нагавиці, сорочка тоненька
А два браті в одній хаті, оба молодії
А два коні на припоні, а третий на ґанку
А де будем ночувати – в Павлові долині
А де будеш начувати – в гаївські долині
А де ж ви си забарили, наш любий паночку
А де ж тая голубонька сама полетіла – Млада
А де ж твоя, сину, жінка, а моя нивістка
А де ж ти бував, милий, миленький
А де ж ти сє забавляєш, моя нарєджена
А де ж ти ся, дівчинонько, бавила, бавила
А де ж тота сокєрочка, що я тесав ківки
А де ж я вас, співаноньки, де я вас подію
А де наше Купайло стояло
А де твої, парубочку, коні ночували
А де ти сі забавила, біленька, тоненька
А де тота стаєнчина, а де тота стайня
А де ш ти сі, мій миленький, забавив, забавив
А дівчина невеличка, кругленького личка