А било то пред ляти
А боже мій, боже
А в саду калина так рясно цвіте
А думка по думці і гадка по гадці
А ні мені вечір
А пониже села
А ци ти мя на путиску зналяс
А я в батька росла
Ах я нещасний
Балада про матір
Била я весела
Боже, боже, што ти мі дав
Боже, боже, як ся старам
Боже, з неба високого
Болить мене головонька
Буковино, ти зелена
Була в Галі нерідная мати
В зеленім гаю древко рубают [1]
В зеленім гаю древко рубают [2]
В зеленім гаю, коло Дунаю
В неділю рад палюнку пию
Верба, верба кучерява
Верба, верба, де ти зройсла
Вийди, дівчино, вийди, дівчино
Вітер віє
Віють вітри, віють буйні [1]
Віють вітри, віють буйні [2]
Віють вітри, віють буйні [3]
Віють вітри, віють буйні [4]
Влетіла мушка
Возми мя, Янчик
Вшитким добрі
Гей, по горі, по високій голуби літають
Гей, повідала рибка
Гей, у полі край дороги
Гиля, гиля, сірі гуси [2]
Горе ж мені, горе
Горі гай, долов гай
Гором иду, коні веду
Дала би-м ти пірко
Дала-с мене, моя мати
Дала-с мя, мамичко
Дивіт сі, люде добрі, як гуцул танцює
Дівчинонька незамужня
Добрий вечір, моя жено
Добрі тому коса косит
Долов теметовом
Доля моя, доля
Ей, мамо моя, мамо
Жаль мі
Журба ж мене сушить
Журила сі мамка мною, як рибка водою
Журо моя, журо, то-с м’я зажурила
З гори на долину, у гай по калину
За горами, за крутими
Заграй мі, гудачку
Зажурилася й затужилася
Зажурилася, загадалася
Зажурилася, зажурилася та й бідненькая вдова
Зайшов місяченько
Закувала зозуленька [6]
Закувала зозуленька [7]
Закувала зозуленька [8]
Закуй же мі, закуй
Запряжу я коні в дрожки
Зашуміла ліщинонька [1]
Зелена діброва без вітру шумить
Зелена діброво, скажи мені слово
Зозуленька кукат
Зумерла мі жена
І вітер не віє
Із-за гори камняної голуби літають
Із-за гори-гори – Буття
Із-пид горки
Їхали козаки со служби домой
Кади їду, тади їду
Кажуть люди, що щаслива
Калина-малина же над яром стояла
Калиноньку ломлю
Коло греблі стоять верби
Коло млина, коло броду [1]
Коло млина, млина [1]
Коничку сивавий
Котилася бочка дубовая
Кошеля тоненька
Куколю, куколю, не рости по полю
Летів голуб понад хату
Лугом іду, коня веду [1]
Мала я фраїра годинаря
Мам я косу
Мам я косу, косічку
Мамо моя, мамо, ховала-сь м’я гладко
Мамусь, мамусь
Мислиш ти, шугаю
На городі ружа трояка – Берегиня
На городі сіно [1]
На дільци, на вершку
На добраніч та всім на ніч
На лелію воду лію
На поповій сіножаті
Налетіли журавлі
Не лій, дойджик
Не пию палюнку
Не плач, не плач, стара мати
Не спиться, не дремиться
Не співайте, півні
Не ходи, козаче
Од Кракова сипана дражечка
Ой а верше мій
Ой боже, боже, що мені робити
Ой боже, боже, що то кохання може
Ой вербо, вербо – Марія Бурмака
Ой вербо, вербо [1]
Ой вербо, вербо [2]
Ой верше мій, верше
А боже мій, боже
А в саду калина так рясно цвіте
А думка по думці і гадка по гадці
А ні мені вечір
А пониже села
А ци ти мя на путиску зналяс
А я в батька росла
Ах я нещасний
Балада про матір
Била я весела
Боже, боже, што ти мі дав
Боже, боже, як ся старам
Боже, з неба високого
Болить мене головонька
Буковино, ти зелена
Була в Галі нерідная мати
В зеленім гаю древко рубают [1]
В зеленім гаю древко рубают [2]
В зеленім гаю, коло Дунаю
В неділю рад палюнку пию
Верба, верба кучерява
Верба, верба, де ти зройсла
Вийди, дівчино, вийди, дівчино
Вітер віє
Віють вітри, віють буйні [1]
Віють вітри, віють буйні [2]
Віють вітри, віють буйні [3]
Віють вітри, віють буйні [4]
Влетіла мушка
Возми мя, Янчик
Вшитким добрі
Гей, по горі, по високій голуби літають
Гей, повідала рибка
Гей, у полі край дороги
Гиля, гиля, сірі гуси [2]
Горе ж мені, горе
Горі гай, долов гай
Гором иду, коні веду
Дала би-м ти пірко
Дала-с мене, моя мати
Дала-с мя, мамичко
Дивіт сі, люде добрі, як гуцул танцює
Дівчинонька незамужня
Добрий вечір, моя жено
Добрі тому коса косит
Долов теметовом
Доля моя, доля
Ей, мамо моя, мамо
Жаль мі
Журба ж мене сушить
Журила сі мамка мною, як рибка водою
Журо моя, журо, то-с м’я зажурила
З гори на долину, у гай по калину
За горами, за крутими
Заграй мі, гудачку
Зажурилася й затужилася
Зажурилася, загадалася
Зажурилася, зажурилася та й бідненькая вдова
Зайшов місяченько
Закувала зозуленька [6]
Закувала зозуленька [7]
Закувала зозуленька [8]
Закуй же мі, закуй
Запряжу я коні в дрожки
Зашуміла ліщинонька [1]
Зелена діброва без вітру шумить
Зелена діброво, скажи мені слово
Зозуленька кукат
Зумерла мі жена
І вітер не віє
Із-за гори камняної голуби літають
Із-за гори-гори – Буття
Із-пид горки
Їхали козаки со служби домой
Кади їду, тади їду
Кажуть люди, що щаслива
Калина-малина же над яром стояла
Калиноньку ломлю
Коло греблі стоять верби
Коло млина, коло броду [1]
Коло млина, млина [1]
Коничку сивавий
Котилася бочка дубовая
Кошеля тоненька
Куколю, куколю, не рости по полю
Летів голуб понад хату
Лугом іду, коня веду [1]
Мала я фраїра годинаря
Мам я косу
Мам я косу, косічку
Мамо моя, мамо, ховала-сь м’я гладко
Мамусь, мамусь
Мислиш ти, шугаю
На городі ружа трояка – Берегиня
На городі сіно [1]
На дільци, на вершку
На добраніч та всім на ніч
На лелію воду лію
На поповій сіножаті
Налетіли журавлі
Не лій, дойджик
Не пию палюнку
Не плач, не плач, стара мати
Не спиться, не дремиться
Не співайте, півні
Не ходи, козаче
Од Кракова сипана дражечка
Ой а верше мій
Ой боже, боже, що мені робити
Ой боже, боже, що то кохання може
Ой вербо, вербо – Марія Бурмака
Ой вербо, вербо [1]
Ой вербо, вербо [2]
Ой верше мій, верше
Ой ви, тати, ой ви, мами
Ой віддали мене
Ой вітер віє
Ой воли ж мої, сірі, половії
Ой гай, мати, гай
Ой Ганичко, шварне дівча
Ой гиля, білі гуси
Ой гой-я, гой-я, як я волоньки пасла
Ой горе, горе, шо чужая вкраїна
Ой гули, гули
Ой давно, давно
Ой давно-давно
Ой дівчина по гриби ходила
Ой жени, жени
Ой жено моя
Ой з-за гори кам’яної
Ой з-за гори кам’яної – З Парижу до Києва
Ой з-за гори курно та димно
Ой з-за гори, гори
Ой за гаєм, за Дунаєм
Ой за гайом, гайом
Ой за гори, гори
Ой займила дівчинонька ягнятонька в поле
Ой зацвіла рожа край вікна
Ой зацвіла червона калина
Ой звисли, звисли
Ой звідси гора
Ой із-за гори та буйний вітер віє
Ой ізійду я на могилу
Ой кажда дівчина
Ой казала мила явора зрубати
Ой калино-малино
Ой коби я була знала, що йдеш на панщину
Ой куди ж ти так полинеш
Ой летіла пава
Ой летіла сива пава по дубині
Ой Марусина та й благородна
Ой на горі василечки сходять
Ой на ставу, на ставочку
Ой не пугай
Ой не стій, березо, не стій край дороги
Ой пила, пила та Лимериха на меду
Ой піду я в ліс по дрова
Ой піду я до села
Ой піду я лугом – ТаРута
Ой піду я лугом
Ой піду я лугом, лугом [1]
Ой піду я, піду у лісок дубовий
Ой пішов мій Івасенько ба в поле орати
Ой по горам, по долинам
Ой полети, галко
Ой попід гай зелененький [1]
Ой попід гай зелененький [6]
Ой попливи, вутко
Ой пряду, пряду
Ой сади, сади, зелененькі
Ой сама ж я, сама, як билина в полі
Ой сербине, сербиночку [2]
Ой смутен я, смутен та темненької ночі
Ой стану я на колесі
Ой там із-за гори – Буття
Ой там, в місті, славнім нашім Львові
Ой там, із-за гори
Ой там, ой там при долині
Ой тече річка
Ой ти парубок, ой ти парубок, а я дівчина красна
Ой ти сидиш на горбочку [1]
Ой ти сидиш на горбочку [2]
Ой ти, груша моя кучерявая [1]
Ой ти, груша моя кучерявая [2]
Ой ти, дівчино
Ой ти, дубе кучерявий [2]
Ой ти, зірочка вечірняя
Ой тумане поле покриває
Ой у лісі, в лісі
Ой у лісі, у лісочку
Ой у лузі, в лузі зелена трава
Ой у неділеньку
Ой у полi, в полі
Ой у полі
Ой у полі два явори
Ой у полі та криниченька
Ой у полю керниченька [1]
Ой у полю керниченька [2]
Ой у полю край дороги
Ой у полю нивка
Ой у полю, в полю
Ой ходжу я, ходжу
Ой ходжу я, ходжу, не находжуся
Ой ходила по гаїку
Ой ци ти, дівча
Ой час-пора до куреня
Ой чия то та пшениченька
Ой чула я через люди
Ой шила, шила, злягла, нездужа
Ой юж на горі
Ой я в свої матіноньки на відході
Ой я молода
Ой якби я була знала
Ой, Боже мій, що я наробила
Ой, кропивка моя, ти жалюченькая
Ой, мій дубе, зелененький
Опила-м ся, опила
Оре Семен, оре [1]
Оре Семен, оре [2]
Піду я до гаю
Піду я до гаю, гаю зеленого
Пішов милий
Піють півні, піють другі
По садочку походжаю [1]
По садочку походжаю [2]
Повідала мила моя
Повідж, дівча
Повій, вітре буйнесенький
Повій, повій, вітроньку
Ой віддали мене
Ой вітер віє
Ой воли ж мої, сірі, половії
Ой гай, мати, гай
Ой Ганичко, шварне дівча
Ой гиля, білі гуси
Ой гой-я, гой-я, як я волоньки пасла
Ой горе, горе, шо чужая вкраїна
Ой гули, гули
Ой давно, давно
Ой давно-давно
Ой дівчина по гриби ходила
Ой жени, жени
Ой жено моя
Ой з-за гори кам’яної
Ой з-за гори кам’яної – З Парижу до Києва
Ой з-за гори курно та димно
Ой з-за гори, гори
Ой за гаєм, за Дунаєм
Ой за гайом, гайом
Ой за гори, гори
Ой займила дівчинонька ягнятонька в поле
Ой зацвіла рожа край вікна
Ой зацвіла червона калина
Ой звисли, звисли
Ой звідси гора
Ой із-за гори та буйний вітер віє
Ой ізійду я на могилу
Ой кажда дівчина
Ой казала мила явора зрубати
Ой калино-малино
Ой коби я була знала, що йдеш на панщину
Ой куди ж ти так полинеш
Ой летіла пава
Ой летіла сива пава по дубині
Ой Марусина та й благородна
Ой на горі василечки сходять
Ой на ставу, на ставочку
Ой не пугай
Ой не стій, березо, не стій край дороги
Ой пила, пила та Лимериха на меду
Ой піду я в ліс по дрова
Ой піду я до села
Ой піду я лугом – ТаРута
Ой піду я лугом
Ой піду я лугом, лугом [1]
Ой піду я, піду у лісок дубовий
Ой пішов мій Івасенько ба в поле орати
Ой по горам, по долинам
Ой полети, галко
Ой попід гай зелененький [1]
Ой попід гай зелененький [6]
Ой попливи, вутко
Ой пряду, пряду
Ой сади, сади, зелененькі
Ой сама ж я, сама, як билина в полі
Ой сербине, сербиночку [2]
Ой смутен я, смутен та темненької ночі
Ой стану я на колесі
Ой там із-за гори – Буття
Ой там, в місті, славнім нашім Львові
Ой там, із-за гори
Ой там, ой там при долині
Ой тече річка
Ой ти парубок, ой ти парубок, а я дівчина красна
Ой ти сидиш на горбочку [1]
Ой ти сидиш на горбочку [2]
Ой ти, груша моя кучерявая [1]
Ой ти, груша моя кучерявая [2]
Ой ти, дівчино
Ой ти, дубе кучерявий [2]
Ой ти, зірочка вечірняя
Ой тумане поле покриває
Ой у лісі, в лісі
Ой у лісі, у лісочку
Ой у лузі, в лузі зелена трава
Ой у неділеньку
Ой у полi, в полі
Ой у полі
Ой у полі два явори
Ой у полі та криниченька
Ой у полю керниченька [1]
Ой у полю керниченька [2]
Ой у полю край дороги
Ой у полю нивка
Ой у полю, в полю
Ой ходжу я, ходжу
Ой ходжу я, ходжу, не находжуся
Ой ходила по гаїку
Ой ци ти, дівча
Ой час-пора до куреня
Ой чия то та пшениченька
Ой чула я через люди
Ой шила, шила, злягла, нездужа
Ой юж на горі
Ой я в свої матіноньки на відході
Ой я молода
Ой якби я була знала
Ой, Боже мій, що я наробила
Ой, кропивка моя, ти жалюченькая
Ой, мій дубе, зелененький
Опила-м ся, опила
Оре Семен, оре [1]
Оре Семен, оре [2]
Піду я до гаю
Піду я до гаю, гаю зеленого
Пішов милий
Піють півні, піють другі
По садочку походжаю [1]
По садочку походжаю [2]
Повідала мила моя
Повідж, дівча
Повій, вітре буйнесенький
Повій, повій, вітроньку