А до мене сита, сита, а до мене решета
А не буде ні по-батьковому
В мене батько не рід
Волиняночка
Догадайся, козаче, чого дівчина плаче
За доброго мужі то жінка, як ружі
Заграй же ми, заграй того варіата
І не спав би я, і не їв би я
Івасю, Івасю, я би тя любила
Із-за гори вітер віє, там Микита жито сіє
Казав мені батько кучеряву брати
Коли б мені ступка та жорна
Коло млина, млина [2]
Краков’яче бідний, бідний
Краков’яче, краков’яче
Кучерявий Марко ходить по ярмарку
Люблю того дуже
Моя жінка господиня
На долині шум, шум
На тарілці два лини
Нащо мені та й город городити
Не тепер, не тепер на зальоти ходят
Ой гину, мати, гину
Ой заграйте скрипки – Друже Музико
Ой казала дівчина музиці
Ой казали вражі люде, що я заміж не піду
Ой коли ж той вечір буде
Ой купив мені милий хусточку шовкову
Ой летіли гусочки
Ой на горі, на горі камінь муку меле
Ой не ходи, ой не ходи, кучерявий хлопче
Ой під горою – Бандурна розмова
Ой під горою, під перевозом
Ой сміх та й публіка
Ой співаночки мої
Ой ти, дівчино зарученая [4]
Ой, дівчино, де ти йдеш
Ой, дівчино, звідки йдеш, та скажи, що ти несеш
Ой, мамуню, мамуненько, голубонько сива
Ой, матінко, жахаюся
Ох мій батько – світ
Перелаз, перелаз од сусіди до нас
Пішла Гандзя до корови
Пішов дід по гриби
Прийду до тя у неділю
Продай, мамо, дві корови
Раз приходжу я додому
Сину мій, дударику
Співаночки мої [1]
Співаночки мої [2]
Співаночкы мои
Співаночкы мої
Сяк-так до вечора буду жить
Тонкая, високая ліщина
Чи в любистку ти купався
Чи ти збився з пантелику
Чорні очі ще й кучері
Як загляну я у чайник
Як піду я на гору, на рижий пісочок
НАРОДНІ ПІСНІ