Заричьила коровиці, заскрипіла верба
Заріж тото баранятко, най рано не бляє
Заріж тото когутятко, най рано не піє
Заріжу ти качорика, най качичка каче
Заріжу я качурика, най качочка кваче
Заріжу я когута, заріжу я курку
Зарік би-м сі вудку пити, гирше від полину
Зарік-єм сє чисник їсти, цибулю зелену
Зарікав ся серпом жати, ціпом молотити
Заросив сі богацкий син по самі коліна
Заросив сі богацький син по самі коліна
Заросив ся богацький син по самі коліна
Зарубаю я когута, що красно не піє
Засвистала венґерочка понад тоти дебри
Засвистала веньґерочка понад сині гори
Заспівав би-м березочки, заспівав би-м ружки
Заспівав би-м в отсім домі, не знаю як буде
Заспіваю, сам ни знаю, з якої причини
Засьвіти ми, мамо, сьвічку, най води напю ся
Засьвіти ми, місяченьку, на всі штири роги
Засьпівайти, дівчитонька, а котрі-сти гідні
Затопила, закурила, не хоче горіти
Затужили ключі в ночи понад море йдучи
Зацвили ді оболони, а на дворі мороз
Зашуміла ліщиночка, та й гай зелененький
Зашуміла, загуділа зелена ліщина
Зашуміли води, броди, зелененькі гаї
Зашуміли густі луги, зашуміли ріки
Зварила би-м пироги та ни маю масла
Звідси гора, звідси гора, в середині дейрас
Звідси гора, звідси гора, в середині кладка
Звідси гора, звідси гора, в середині я йду
Звідси гора, звідси друга, в середині явір
Звідси гора, звідси друга, межи ними сосна
Звідси гора, звідти гора, в середині тичка
Звідти гора, звідти гора, в середині паші
Звідти гора, звідти гора, звідти ни видати
Звідти гора, звідти друга, посеред долина
Звідти гора, звідци друга, сьвіта не видати
Звідти ту ся захмарило, звідти ясна гора
Звіти гора, звіти гора, в сиридині явір
Здає ми ся, не дивит ся той дурень на мене
Здибав мене мій миленький коло коваленька
Здибав мене мій миленький просто коваленька
Здибали сі два гуцули близко Яворова
Здибали сі я в коршмоньці штири господині
Зелен дубе, зелен дубе, маю в тобі гадку
Зеленая ліщинонька лиш ся припалила
Зеленая ліщинонька не горить, ай курить
Зеленая петрушечка близько перелазу
Зелененькі огірочки, жовтенькі квіточки
Зеленіла ліщинонька, поки не змарніла
Зилен дуби, зилен дуби, здалека ті виджу
Зиленая ліщинонька, но сі припалила
Зима мене захопила, а я в капелюсі
Зійди, зійди, місяченьку, зійди перекрою
Зійшов місяць, зійшов місяць на два сороківці
Зілє моє зеленоє, тобов сі натичу
Зірвала сі шурі-бурі в глибокі долині
Змінив ми сі голосочок, змінила сі мова
Змінив ми ся, моя мати, тонкий голосочок
Зрадив-єс мі, єден дурню, зрадив-єс мі, зрадив
Зроби мині, Федорику, на коновку денця
Ище свого миленького личко поцілую
І кінь ізмок, і я ізмок, і кульбака змокла
І на мени дивити сі і на моє личко
І на теби, і на мени ниславойка впала
І ти бойко і я бойко і ми оба бойки
І ти бойко, і я бойко, обидва-смо бойки
І ти брат і я брат, вобидва гуляймо
І ти Василь, і я Василь, оба-смо Василі
І ти жомяр і я жомяр, зійдім на долину
І ти козак і я козак, оба-сьмо єднакі
І ти не пєш, і я не пю, а хто ж буде пити
І я змок, і кінь змок, і кульбака змокла
І я Івась і ти Івась, оба-смо Івасі
Іванови політичка, а Юркови бинда
Іваночку, Рахманочку, то-с ні вдарив дуже
Іванчику гладкий, гладкий
Іграйте ви, молодиці, бо я йду до дому
Іде баран дорогою з крутими рогами
Іде бичок у плаїчок та тоненько риче
Іде бойко горі селом, сварит сі, гризе сі
Іде гуцул за волами, в широкім ремени
Іде гуцул понад воду, сварит сі, гризе сі
Іде дощ, іде дощ, по дорозі слизько
Іде кісіль дорогою, здибає ся з квашив
Іде козак дорогою, ноженьками креше
Іде козак з України, в підківочки дзень, дзень
Іде любко горі селом, я морковцю полю
Іде ляшок на Вкраїну, коник під ним пляше
Іде милий горі селом, маленькі слідочки
Іде скакун дорогою, здибаї го люлька
Іде стрілец попід гаєц та й сі Богу молит
Іде туча із Залуча, чорненькая хмара
Ідеш, любцю, та й до мене, хапай сі в садочки
Іди, донько, до церковці, бо всі дзвони дзвонєт
Іди, іди, синунцю мій, до нашого віта
Іди, любко, дорогою, а я за тобою
Іду я геть на Ясіня, стежар городити
Ідут вівці до кошари то чорні то білі
Ідут вівці на полуднє, лиш би їх доєти
Ідут кози попід лози, а вівці боками
Ідут кози попід лози, а вівці лавками
Ідут кози попід лози, вівці попід дуби
Ідут кури до фіґури самії рабенькі
Ідут літа, ідут літа, усе сі минає
Із солодких ябліночок опадав цьвіточок
Із суботи на неділюОчеретяний кіт
Із-за гори високої їхали вірмене
Із-за гори високої наступила хмарка
Із-за гори високої полетіла шнелька
Із-за гори високої ясний місяць зійшов
Із-за гори високої, з-за ліса темного
Ізварила капустиці, та й жентицев зальлє
Ізпустив ся дробен дощик по хмарі, по хмарі
Ішла баба із христин, та й сі дужи впила
Ішла біда долі селом, ішла біда боса
Ішла любця на висіля, то ся потрясує
Ішли блихи єк раз в місто, мухи з міста в гори
Ішли блихи як раз в місто, мухи з міста в гори
Ішли дівки з Соколівки та й колесо вкрали
Ішли дівки на вечірки, та й си говорили
Ішли дівки на підпеньки, кличти мої Ксеньки
Ішли свахи з висілє, дужи сі попили
Ішли ткачі на деркачі, здибала їх Настє
Ішов богач попри коршму та й став та й думає
Ішов бойко з ночи в ночи, шукаючи бика
Ішов бойко з полонини, та й підківки тень-тень!
Ішов бойко за волами, накрив ся полами
Ішов бойко за волами, та й на воли гейкнув
Ішов бойко понад беріг, беріг заломив сі
Ішов Гриць з вечерниць темненької ночи [1]
Ішов Гриць з вечерниць темненької ночи [2]
Ішов Гриць з вечерниць темненької ночи [3]
Ішов Гриць з вичирниць тимненької ночи
Ішов гуцул з Коломиї в самий білий день, день
Ішов гуцул з Коломиї, а гуцулка з Бані
Ішов гуцул з Коломиї, підківками креше
Ішов гуцул за волами, накрив си полами
Ішов гуцул понад бериг, накрив ся полами
Ішов гуцул понад беріг, беріг заломив ся
Ішов дєдя пянісенький, та й упав там в яму
Ішов дід в Дубровід, баба з Дубровиці
Ішов дід з Гниловід, баба з Зарваниці
Ішов дядик до Сигота та на дві неділі
Ішов же я з полонинки, та засів мнє бойко
Ішов любко у рекрути, я морков полола
Ішов милий в полонину, так ми наказував
Ішов милий горі селом та й не привітив ся
Ішов милий доріжкою, мила долиною
Ішов милий доріжкою, я рожу ломила
Ішов милий з полонини та забив ворону
Ішов милий у рекрути, мене наказував
Ішов тітюн дорогою, здибала го люлька
Ішов хлопец дорогою та й паличку стружи
Їде бричка невеличка, а в тій бричці панє
Їде бричка невеличка, коник вороненький [1]
Їде бричка невеличка, коник вороненький [2]
Їде човен, води повен та й сє віхєтує
Їден любит медок, медок, другий горівочку
Їден хлопець бруховецкий, другий костенівский
Їдеш полем сивим конем, я корови дою
Їдут брики із Улики, все ковані коні
Їхав бойко з Коломиї, та й загубив лютню
Їхав гуцул з полонини на сивій кобилі
Їхав любко у дорогу, наказував мене
Їхав милий у дорогу, мене наказував
Йа впав сніжок на обліжок, ще лежить торічний
Йде когутик на сідало, йде випіваючи
Йоберни ся, Самборику, до гори коріньом
Йшов би-м с тобов танцювати, торба за плечима
Кадук тебе парував, дівчино кохана
Каже, мамко, каже, мамко, серце ми сі замкло
Кажіт, мамо, татунькови, аби мні жинили
Кажу тобі, Іваночку, озми господиню
Кажут люде в Белелуї, що я си малюю
Кажут люде, же я нероб, не хочу робити
Кажут люде, що ми гаразд, а мині не гаразд
Кажут люде, що я впив ся, а я зажурив ся
Кажут люде, що я груба, людем грубі писки
Кажут люде, що я дурна, най ко мнє хто здурит
Кажут люде, що я нероб, не хочу робити
Кажут люди война буде, я ї си не бою
Кажут люди, що ми гаразд, а мині ни гаразд
Кажут люди, що ми гаразд, що я си сьпіваю
Кажут люди, що суд буди, а суду не буди
Кажут люди, що я біда, а я ще не біда
Кажут люди, що я бідна, буду я сє мати
Кажут люди, що я бойко, бойкова дитина
Кажут люди, що я босий, а я маю мешти
Кажут люди, що я вулан, що сє гонорую
Кажут люди, що я гільтай, що я коні воджу
Кажут люди, що я груба, а що ж я за груба
Кажут люди, що я дзюба, а я си гладенька
Кажут люди, що я дурна, най мене хто здурит
Кажут люди, що я люблю молоду дівчину
Кажут люди, що я нероб, що я волоцюга
Кажут люди, що я піяк, горівки не пив би-м
Кажут люди, що я піяк, що сі напиваю
Кажут люди, що я пяна, а я ни твиреза
Кажут люди, що-м гонорна, я такій гонорна
Кажут мені Гандзю брати, я би Гандзю не брав
Кажут мені женити ся, на що то ся здало
Кажут мені Каську брати, я би-м Каськи не брав
Кажут ми сі женитоньки, та й ніяку брати
Кажуть мені женитися, сяку-таку брати
Казав мені мій сусід, щоб я го любила
Казав міні Гарасим, казав міні Роман
Казав-єсь ми, мій миленький, що мене не лишиш
Казав-ім ті, дівчинонько, шануй сє, шануй сє
Казала ми Катирина, казала Ірина
Казала ми матінонька, казала й Марисі
Казала ми приходити біленька Ганусє
Казала ми приходити біленька Ганусі [1]
Казала ми приходити біленька Ганусі [2]
Казала ми приходити, казала ми прийти
Казала ми приходити, обіцяла дати
Казала ми стара мати, казала, казала
Казала мні приходити, не вібаранчєти
Казала-м ти, Василеньку, прийди в неділеньку
Казала-м ти, мій миленький, тогди приходити
Казала-м ті, компанійо, компануй зі мною
Казали ми вороженьки, казали ми люде
Казали ми женити ся та брати Олену
Казали ми женитися та брати дівчину
Казали ми кури пасти за стодолов в просі
Казали ми кури пасти і капусту січи
Казали ми кури пасти й кожухи латати
Казали ми кури пасти на городі в зілю