Горівка мні запалила, а пива ми дайте
Горівка мня запалила, пива ж мені дайте
Горівка сі, брате, пила, люлька сі курила
Горівка ся, брате, пила, люлька ся курила
Горівонько воковита я з ярого жита
Горівочка й оковита та з ярого жита
Горівочка оковита а з ярого жита
Горівочко й оковито, віпю ті до цяпки
Горівочко й оковито, то на тобі шум став
Горівочко й оковито, який на ті шум став
Горівочко оковита з ярового жита
Горівочко оковита та з ярого жита
Горівочко оковита, медом перебита
Горівочко оковито, жиди ті палили
Горілиці-оковита, пила би-м до цяпки
Горілонько воковито, даю за ті злото
Горілочка й оковита, а пиво варене
Горілочко оковита, лише би тя пити
Горілочко оковита, медом перелєта
Горіхове повересло, а бобове билє
Гості мої, приятелі, чим би вас приймити
Гоя моя, гоя моя, та ще нині гоя
Грай, гармошко, грай, баян, поки прийде мій Іван
Грали, грали музиченьки, аж коршма дудніла
Грати би ти, Михавцуню, грати би ти, грати
Гриву чешу, гриву чешу, гриву заплітаю
Григорівскі гори, гори, бувайте здорови
Громадь, любку, сінце швидко, змітай у копиці
Губки мої солоденькі, губки мої, губки
Гуляй доню, не бороню, тепер маєш волю
Гуляй собі, пане брате, ничо ти ни буде
Гуляй, гуляй, дівчинонько, нічого не бій сі
Гуляй, гуляй, дівчинонько, разом ізо мною
Гуляй, гуляй, дівчинонько, я буду співати
Гуляй, гуляй, молодице, нічого не бій сі
Гуляй, гуляй, моя Гандзю, гуляй і три ночи
Гуляй, гуляй, моя Гандзю, гуляй і три ночі
Гуляй, гуляй, моя доню, ни догуляєш сі
Гуляй, доню, не бороню, догуляєш ти сі
Гуляй, доню, не бороню, докі-с молоденька
Гуляй, доню, не бороню, маєш час і волю
Гуляй, доню, не бороню, тілько твого сьвіта
Гуляймо си, братя милі, гуляймо, гуляймо
Гуцул же я, гуцул, з гуцулкою стою
Гуцулія-кукурія, не хоче робити
Гуцулка мі породила, гуцулка ми мати
Гуцулка мі породила, гуцулка ми мила
Гуцулка мні породила, з гуцулков любю се
Гуцулка мя породила, гуцулка ми мати [1]
Гуцулка мя породила, гуцулка ми мати [2]
Гуцулочка молоденька корови доєла
Гуцулочка молоденька, гуцулочка біла
Гуцуляґа, гуцуляґа, кременисті гори
Ґосподару, ґосподару, Бога би-с бояв сі
Ґосподару, ґосподару, та й ти ґосподине
Дав я тобі, моя мила, дві ябка червоні
Давав любці сороковец, она не хотіла
Давай, дурню, подарунки, а я буду брати
Давай, мати, вечеряти, давай, мати, живо
Давно я ся позираю та на чорну хмару
Дай же ж мене, моя мати, за кого я мислю
Дай же, Боже, рано дощик, з вечера погоду
Дай жи, Божи, добрий чис, жиби баби пили
Дай ті, Боже, здоровлячко і твому милому
Дай шинкару горівочки та дай добренької
Дайно, Божи, дочекати, неділі сьвєтої
Дала мене моя мати за бойка, за бойка [1]
Дала мене моя мати за бойка, за бойка [2]
Дала мене моя мати за цимбалістого
Дала мене моя мати, за Юзі, за Юзі
Далеко ти, голубочку, з дуба воду пити
Данцувала стара баба на ярмарку з Грицьком
Дарую ти, Марисенько, пів корця гороху
Два голуби воду пили, а два колотили [1]
Два голуби воду пили, а два колотили [2]
Два голуби воду пили, а третий купав ся
Два когути, два когути жито молотили [1]
Два когути, два когути жито молотили [2]
Два козаки не однакі, не одної масти
Два нас братя, два нас братя, як у лісі бучки
Два явори, як соколи, оба зелененькі
Де би з тобов постояти, де би з тобов сісти
Де будеме ночувати, моє куминятко
Де ж сі ваші, товаришу, кучері поділи
Де ж ти, дубе, зимував, та й не розвивав сє
Де ми будем нучувати, нибого Паранько
Де на тебе нужда впала, як на камінєнько
Де си діла вода в ріці, ци віпила муха
Де сі твої, любко любий, кучарики діли
Де ся тоті сліди діли, де мій милий ходив
Де твої си, мій миленький, кучерики діли
Де твої сі, мій миленький, кучері поділи
Де ти ідеш, де ти ідеш, кучаравий Ясю
Де ти ідеш, мій козаче, така заверуха
Де ти ідеш, мій миленький, возьми мене з собов
Де ти ідеш, чоловіче, така завіруха
Де ти їдеш, де ти їдеш, кучеривий Йвасю
Де ти їдиш, де ти їдиш, чому сі ни верниш
Де ти мене поведеш, таку молоденьку
Де ти ся дів, мій миленький, що тя не видати
Де ти, хмелю, зимував, що-с не розвивав ся
Де той, каже, парубочок, що я за ним гину
Де чиста водиця, там коники п’ють
Деревєнний карабінец, мальоване ложе
Десь поїхав мій миленький, взєв си хліб ціленький
Дзвонят дзвони в Монастирі, до Крехова чути
Дзелененька капустиці, а квасненький росів
Дивуют сє мені люди, що я така біла
Дивуют ся мені люде, що я така гожа
Дивуют ся мені люди, дивуют ся пани
Дивуют ся мені люди, що я дівонькою
Дивуют ся мені люди, що я си сьпіваю
Дивуют ся мені люди, що я така бліда
Дивуют ця мині люди, що я така красна
Дівчатонька молоденькі, дівчата хороші
Дівчина сі зажурила, що не чорнобрива
Дівчинонька мила, мила, по гриби ходила
Дівчинонько, дівчинонько, яка ти є дурна
Дівчиночко молоденька, за паню ті маю
Діти мої дрібенькії, діти мої, діти
Діти мої дрібненькії, як дрібна полова
До Бачова не піду, Бачів на долині
До дому йди, пяниченько, до дому, до дому
До дуброви дві дороги, обі дзелененькі
До Жидачева доріжка бита каміньцьима
До Йвановиц доріженька бита бодаками
До Києвцє по вовес, до Турад по сіно
До нас, до нас, парубочки, бо в нас вечерниці
До роботи не беру сє, робити не можу
До саду би-м ни ходив, жиби ни ягоди
До сусіда рушита, до сусіда сита
До сусіди решета, до сусіди сита
Добре було калинойці та й при долинойці
Добре тоті пани робєт, що покумают сє
Добре я си поступаю, що люпка не маю
Добрий вечір, дівчинонько, корови вже доїш
Добрий вечір, дівчинонько, чи нема там кого
Добрий вечір, орендарю, та як ми сі маєш
Добрі були пиріжейки із сиром, із сиром
Доки д мені Василь ходив, васильок сі родив
Долин, долин, долиною [2]
Долом, долом, долинами, пшениці ланами
Домів би ми ити, ити, і ту би ми бити
Донько, каже, моя Донько, любім сі тихонько
Дотля собі погуляю, поки-м молоденька
Дощик іде, роса паде на білу березу
Дощик іде, роса паде, чи чуєш ти, тату
Дощик йде, дощик йде на білу березу
Дощік іде, роса паде на білу березу
Друлю лавку за муравку, най лавка плаває
Дуб на дуба похилив ся, явір на калину
Дунаю не перебити, ні перебродити
Дурна дівка, нерозумна, рекрута любити
Душко ж моя миленькая, душко ж моя мила
Душко ж моя солоденька, йно би тя любити
Дякую вам, парубочки, та за компанію
Дякую вам, посестриці, та й за кумпанію
Дякую ти, біла дівко, за той пугар вина
Дякую ти, єден дурню, що-с мене понехав
Дякую ти, товаришко, за твою фатику
Ей в пасіці, в чистім полю, в зеленім садоньку
Ей в цісара добре бути, добре панувати
Ей во лузі на галузі сова воду пила
Ей ворожка ворожила за моїм столиком
Ей гайові горішеньки, гайова ліщина
Ей гаю, каже гаю, що робити маю
Ей горіла полонина, горіла, горіла
Ей гуляв же я, гуляв, і жона, і жона
Ей гуляймо, хлопці, браті, гуляймо, гуляймо
Ей ґосподар у дорозі коня напуває
Ей дай ми ся, красна любко, водиці напити
Ей дала-с ми, моя мати, ой дала-с ми, дала
Ей дана, моя дана, іще я ни пяна
Ей дівки, каже, дівки, я не пив горівки [1]
Ей дівки, каже, дівки, я не пив горівки [2]
Ей до Дубю дороженька, до Дубю, до Дубю
Ей до мене, парубочки, до мене, до мене
Ей дуби мій зилиненький, маю в тобі гатку
Ей дуйна ж, моя дуйна, пшиниченька буйна
Ей дуйна, моя дуйна, побила мі вуйна
Ей жовнір я, моя мамо, жовнір молоденький
Ей жомняре, жомнярочку, де-с подів сорочку
Ей жомнярик маширує, тарабани бубнєт
Ей з лигеньки, музиченьки, з лигеньки, з лигеньки
Ей з-за гори високої вітер повіває
Ей за гути, чорні хмари, за гути, за гути
Ей за чергов, парубочки, за чергов, за чергов
Ей забили капітана в глибокі долині
Ей забуду я молитву, забуду, забуду
Ей заграй ми, музиченьку, на дубові скрипки
Ей зогнило дрібне листє, зогнило, зогнило
Ей Іване Іваночку, ходиш по лісочку
Ей Іваньцю подоляньцю, купи ми румяньцю
Ей Івасю, Івасуню, дай коникам сіна
Ей із гори на долину завернім си воли
Ей казав я свої Насти штири воли насти
Ей казали старі люди, говорили діти
Ей коби я воли мала, воли до роботи
Ей кучері мої милі, кучері, кучері
Ей матко, моя матко, виховуй мє гладко
Ей мій милий єдиначок та й зацвив як мачок
Ей музика Череміский грає хорошенько
Ей на горі монастир, на долі дзвінниці
Ей напив ся кум до кума, а я до Михайла
Ей не думай, дівчинонько, не думай, не думай
Ей не кури, мій миленький, не кури, не кури
Ей не рубай ліщиноньки, най орішки родит
Ей ніхто так ни гуляє, як вітові сини
Ей писав би-м лист до Відні, писав би-м до Риму
Ей писала цісарова сьвітої ниділі
Ей підемо, пане брате, та в гай зелененький
Ей підемо, пане брате, цісару служити
Ей підемо, пане брате, я в гай зелененький
Ей підемо, пани брати, в вишневий садочок
Ей підемо, пани брати, в гори на висілє
Ей підкручу білі вуса, підкручу, підкручу
Ей піду я на майдан, та й зітну осику
Ей прийшов я до дівчини, скинув капелюшок
Ей рекрути баламути, шо ти си гадаєш
Ей рекрути баламути, як тобі здає сі
Ей ричала коровиці за білим баранком
Ей сапала-м бараболі, висапала-м диньку
Ей служив я в мого пана та й буду служити
Ей содома, сама-м дома, прийди, любку, д мині
Ей субота не робота, неділя не вільна
Ей сусідо, сусідочко, перегороди сє
Ей ти вуйку не бий вуйни, бо не маєш за що
Ей ти кажиш, парубчику, що я ті любила
Ей ти казав, пани брати, що зазулі куйи
Ей ти пєш, мене бєш, яка тобі нужда