Ой цибулю я копала, чісник полокала
Ой цит, бідо, ни моркони, та й не залицяй ся
Ой цора, ой цора
Ой цупайте, чоботята, хоть не кованії
Ой час, воли, до борозни, підимо орати
Ой червона калинонька кріз пліт продегла сі
Ой червона калиночка від вітру ся гонит
Ой червона калиночка суха, не зелена
Ой червона ябліночка коло перелазу
Ой червоний мій миленький, червоний, червоний
Ой червоні два голуби та й сіли на дуби
Ой червоно сонце сходит, червоно заходит [1]
Ой червоно сонце сходит, червоно заходит [2]
Ой через ліс, через покіс, їсти-м ти носила
Ой чи будеш, дівчинонько, чи будеш тужити
Ой чи в тебе, мій миленький, серденько каменне
Ой чи ж бо я не дівчина, чи я не вродлива
Ой чи ж тебе, дівчинонько, маляр намалював
Ой чи знаєш, пане брате, лісову синицу
Ой чи правда, чи не правда, чи зложили байку
Ой чи сама, чи не сама пшениченьку жала
Ой чи так в вас, як у нас по поли рівнейко
Ой чи тебе, мій синочку, мила забавєла
Ой чи ти сі, удовонько, на пана вдивила
Ой чи ти, чи не ти, крайку загубила
Ой чи ти, чи не ти, по воду ходила [1]
Ой чи ти, чи не ти, по воду ходила [2]
Ой чи ти, чи не ти, по саду ходила
Ой чи ти, чи не ти, фартушок згубила
Ой чи ти, чи ни ти, що тобі до того
Ой чи тото весіленько, чи тото толока
Ой чи тото висілєнько, ой чи тото празник
Ой чи чула, дівчинонько, як я тибе кликав
Ой чи чула, чи не чула, як я тебе кликав
Ой чи я вам не казала, та й не говорила
Ой чи я сє не виспала, чи не було ночи
Ой чи я си не дівчина, ой Боже, мій Боже
Ой чи я си ни дівчина, чи ни з роду паньска
Ой чи я си ни хлопчина, чи ни парубчина
Ой чи я сі ни находив тими плайочками
Ой чи я ся в лісі родив, чи в зеленім гаю
Ой чи я ся не виспала, чи мала ніченька
Ой чи я ся того бою, чи я ся стидаю
Ой чи я ти не зварила борщу та й капусти
Ой чи я ти не казала йди до дому, чуєш
Ой чи я ти не казала та не говорила
Ой чи я ти не казала, милий, не жени ся
Ой чи я ти не казала, та й не говорила
Ой чи я ти не мовила, миленький, миленький
Ой чи я ти не мовила, молодий паничу
Ой чиї ви, парубочки, чи ни стриганецкі
Ой чиї то карі коні Дунаєм поплили
Ой чиї то карі коні Дунайом поплили
Ой чиї то карі коні за Дунай поплили
Ой чиї то коні сиві по зрубі літают
Ой чиї то підківоньки в мене на камени
Ой чиї то сиві воли по горі ходили
Ой чиї то сиві коні під горов пасут ся
Ой чиї то сірі воли без Дунай поплили
Ой чиї то тарносливи у саду зацвили
Ой чиї то штири воли Дунай переплили
Ой чиїсь то парубочок такий як дубочок
Ой чий же то садок, садок зацвив так біленько
Ой чистонька, мамуненько, керничка, керничка
Ой чия ж то хата з краю, що я ї не знаю
Ой чия со керниченька, що голуб купав се
Ой чия то вуличенька, вой чия то брама
Ой чия то дівчинонька в червоній катанці
Ой чия то дівчинонька в червоній спідници
Ой чия то дівчинонька в червоній спідниці
Ой чия то дівчинонька високого стану
Ой чия то дівчинонька гонором сі носи
Ой чия то дівчинонька має чорну димку
Ой чия то дівчинонька підливає рожу
Ой чия то дівчинонька така пирконоса
Ой чия то дівчинонька, чи не богачева
Ой чия то дівчинонька, чи не мого вуйка
Ой чия то дівчинонька, чия то, чия то
Ой чия то дівчинонька, що я з нев таньцюю
Ой чия то з краю хата, чи не мого свата
Ой чия то крайна хата, вікном до дороги
Ой чия то крайна хата, ци не мого свата
Ой чия то хата з краю, чиї обороги
Ой чия то хата крайна, чиї то будинки
Ой чірвона калиночка та й з біленьким цьвітом
Ой чо вікна побіліли, бо надворі мороз
Ой чо ж ти сі погинаєш, тоненька лавонько
Ой чо ти сі вигинаєш, ти дубова лавко
Ой чо тоти дівчєтонька плечима стискают
Ой чо-ш ти сє погинаєш, тоненька лавонько
Ой чого ся вигинаєш, тононька лавочко
Ой чого ся розкричали у болоті жаби
Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато
Ой чого ти, Івасеньку, так далеко зайшов
Ой чого ти, місяченьку, так обколував ся
Ой чого ти, пане війте, на мене боричеш
Ой чого то та Парасі та заморгала сі
Ой чого-с сі, мій миленький, на мени завєрив
Ой чом в теби, дівчинонько, губки солодейкі
Ой чому ви, лиґінята, та не співаєте
Ой чому ви, парубочки, та не сьпіваєте
Ой чому си так не стало, та як си казало
Ой чому ти не прийшов, як я ти казала
Ой чому ти не така, як твої мамуні
Ой чому ти ни така, як тамтої ночи
Ой чому ти, дівчинонько, та й не виходила
Ой чорнява молодиця, чорнява, чорнява
Ой чось Ганька плаче, плаче, а Євдоха тужит
Ой чубата моя курка, чубата, чубата
Ой чук, баранчук, шипка на кілочку
Ой швіцуют канонєри, швіцуют вулани
Ой ше ж бо я не парубок, лише парубчина
Ой шила я сороченьку, вишивала комнєр
Ой шипка ми мармазинка, ой чорна ми гунє
Ой широка вуличенька, та й розширила ся
Ой широке оболонє, не мож го збродити
Ой широке поле, поле, ніхто го не з’оре
Ой широкі шалавари землю замітают
Ой шкода кі, дівчинонько, шкода кі, шкода кі
Ой шкода тя, білявчино, шкода тя, шкода тя
Ой шо ж я си находила пішки по горішки
Ой шо тії тримбовецкі пани наробили
Ой шо тото за зіляйко шальвія, шальвія
Ой шуваром доріжечка, тими шуварєми
Ой шуваром дороженька, шуваром, шуваром
Ой шуваром дорожечка, шуваром, шуваром
Ой шуваром, дівчинонько, шуваром, шуваром
Ой шуваром, пане брате, та й не шуваруймо
Ой шуваром, пане брате, шуваром, шуваром [1]
Ой шуваром, пане брате, шуваром, шуваром [2]
Ой шумит та й гудит, як коза на спусті
Ой шуміла дубрівочка від вітру буйного
Ой шуміла ліщинонька від вітру буйного
Ой шуміла ліщинонька, горіх розвивав сьи
Ой шуміла ліщинонька, як гай розвивав ся
Ой шуміла ліщиночка, як си розвивала
Ой ще було подобочка дівчинов ходити
Ой ще ж бо я не здибала такого дурного
Ой ще ж бо я не співала, ще но зачинаю
Ой ще зоря не зійшла, зійде вона, зійде
Ой ще мене моя мати на руках носила
Ой ще ми си, моя мамко, таке не ставало
Ой ще місяць та й не зійшов, та чей же він зійде
Ой ще місяць та й не сходив, а чей же він зийде
Ой щісливий ранок, ранок, нищісливий вечір
Ой що будем порабєти, небожєта хлопці
Ой що будем, пане брате, гадати, гадати
Ой що будеме робити, вже-сме поробили
Ой що вівчар порабяє, як вижене вівці
Ой що ж кому та й до того, шо я любю кого
Ой що ж кому та й до того, що любю Івасє
Ой що ж мені біда вдіє при тій фантерії
Ой що ж мені за зіленько зацвило синенько
Ой що ж мені, каже, з того, що червоний ковнір
Ой що ж мині робитоньки биз тої горівки
Ой що ж то ми за гуцулка, що ж то ми за пишна
Ой що ж то ми за дерево, що росте в затінку
Ой що ж то ми за зіленько, що сі не посіє
Ой що ж то ми за зіленько, що ся не посіє [1]
Ой що ж то ми за зіленько, що ся не посіє [2]
Ой що ж то мі за парубок, він ся парубочить
Ой що ж тото за зіленько, що сє зеленіє
Ой що кому та до того, що я люблю кого
Ой що кому та й до того, що я люблю Грині
Ой що кому та й до того, що я любю кого
Ой що кому та й до того, що я любю Ясі
Ой що люди говорили, то була не байка
Ой що маю заплакати, я си заспіваю
Ой що мені біда вдіє при інфантерії
Ой що мені біда вдіє при кавалєрії
Ой що мені біда вдіє, як буду уланом
Ой що ми си, посеструньцю, перещебетали
Ой що ми то за косар, накосив барвінку
Ой що мині з того, з того, що музика грає
Ой що міні наробила вітова Марисі
Ой що робиш, вівчарику, що робиш, що робиш
Ой що с того, мій миленький, що ти мене любиш
Ой що то ми за вечера, що така припишна
Ой що то сі заблищило на високі горі
Ой що тобі, дівчинонько, тоє помагає
Ой що тото за зіллячко, що по плоті в’єси
Ой що тото за парубок, що так заходив сі
Ой що чути, товаришу, що чути, що чути
Ой що я сі находив, намісив болота
Ой що я сі находив, що я сі надептав
Ой що-с з тої полонинки пластовец си суне
Ой що-с ми си навтємила сегоднішна днинка
Ой що-с по тім заріночку густа материнка
Ой що-с у тій полонинці густа смеречина
Ой що-с я ся розсьпівала, що-с буду плакати
Ой щоб ті був, козаченьку, ясний перун забив
Ой щоби сі розступили тії густі корчі
Ой щоби ти, мій миленький, такий веселенький
Ой щоби то до вечері, щоби як найборше
Ой Юстина, пане брате, Юстина чічєна
Ой я би ся віддавала, нема каваліря
Ой я би ся утопила, але бо ся бою
Ой я бідна сиротина, мамина дитина
Ой я бідний сирітонька на біду зістав ся
Ой я брами запираю, ой брами, ой брами
Ой я буду співатоньки, а ти ко нотуй си
Ой я буду сьпіватоньки, а ти конотуй си
Ой я в виру воду беру, на камени стою
Ой я в лісі на яворі на листі напишу
Ой я в мого миленького жовтеньке волося
Ой я в мого миленького кучерики були
Ой я в свої мамунцуні єден єдиначок
Ой я в своїм городочку посадила вишні
Ой я вару, вару борщ, ти вариш капусту
Ой я вбита дороженька, я вбита, я вбита
Ой я взьили миленького на вилику зраду
Ой я видів, ой я бачив дівчину Марію
Ой я вийду на царину, царина дзелена
Ой я вийду, та й си стану на нові ворота
Ой я війду на вулицю та й засвищу в палец
Ой я війду на вулицю та й стану, та й стану
Ой я війшов на царину, царина нівроку
Ой я возьму та дівчину за білу ручину
Ой я возьму та й дівчину за білу ручину
Ой я воли не гонила, корови не пасла
Ой я всучу сьвічку з воску та пущу до Бога
Ой я гадав, пане брате, що то ворон краче
Ой я гадав, пане брате, що то зоря зійшла
Ой я гадав, товаришу, що то скрипка грає
Ой я гадав, що сі висплю та й піду косити
Ой я гадав, що сі віспю, та піду косити
Ой я гаю не рубаю та через ліщину
Ой я гонив коні на ніч, дівчина стояла
Ой я гуцул молоденький, по гуцульськи ходжу
Ой я жита не сіяла, само жито сходит