Ой у лузі на галузі сорока скрегоче [1]
Ой у лузі на галузі сорока скрегоче [2]
Ой у лузі, на галузі два качури вют си
Ой у Львові доріженька засіяна маком
Ой у Львові на риночку, я в Львові на ринку
Ой у Львові, в крайнім домі зацвили шіфрани
Ой у мене перед хатов дубок зелененький
Ой у мене такі лави, що не треба мити
Ой у мене, моя ненько, голосок овечий
Ой у місті на риночку білява гуляла
Ой у місці на риночку розбив ми сі горщик
Ой у місьті попід мури мальовані шнури
Ой у млині два камені і один не меле
Ой у млині два камені, і й оба питлюют
Ой у млині два камині, а третий ни меле
Ой у млині два каміні, єдна колотівка
Ой у млині на камени кукіль не вродив си
Ой у мого миленького брова як шнурочок
Ой у мого миленького вишивані дуди
Ой у мого миленького волосєчко руде
Ой у мого миленького губки солоденькі
Ой у мого миленького й обора, й обора
Ой у мого миленького красна головочка
Ой у мого миленького кучірі кручені
Ой у мого миленького над вербами хата
Ой у мого миленького під порогом ямка
Ой у мого миленького сорочка в три поли
Ой у мого Николочка масна головочка
Ой у мої бідашечки дверці утворені
Ой у мої головоньці добрі кондовіта
Ой у мої дівчиноньки хустка на переді
Ой у мої дівчиночки паперові двері
Ой у мої миленької маленька хатчина
Ой у мої миленької папірові двері
Ой у моїм городечку бервінчик си стелит
Ой у моїм городечку два корчики ріпки
Ой у моїм городечку є кудрєвий мачок
Ой у моїм городечку зацвила маруна
Ой у моїм городечку зацвила романка
Ой у моїм городечку ізродили бібки
Ой у моїм городочку викопана яма
Ой у моїм городочку виросли огірки
Ой у моїм городочку зацвила мелиса
Ой у моїм городочку зацвила осика
Ой у моїм городочку зацвило колосє
Ой у моїм городочку зелена кропива
Ой у моїм городочку зелененька вільха
Ой у моїм городочку мандибурка сина
Ой у моїм городочку росте лелійочка
Ой у моїм городочку росте леліочка
Ой у моїм городочку та й віросла вільха
Ой у моїм городочку цвєркают воробці
Ой у моїм городчику барвінок дзелений
Ой у моїм городчику зелененький мак, мак
Ой у моїм городчику росте лелієчка
Ой у моїм городчику трава кучерєва
Ой у моїм городчику чічка кучерєва
Ой у моїм огороді виросли позички
Ой у нашім Бориславю ями реперуют
Ой у поли керниченька дильом дильована
Ой у поли керниченька, видро коло неї
Ой у поли керниченька, крутоє деревце
Ой у поли керниченька, три милі до неї [1]
Ой у поли керниченька, три милі до неї [2]
Ой у поли керниченька, у поли, у поли
Ой у поли кєжкі зими, верхи побіліли
Ой у поли кирниченька, в ні вода йорданьска
Ой у поли кирниченька, з неї воли пили
Ой у поли край дороги стояла Марисі
Ой у поли на ланови зацвила пшеничка
Ой у поли на ланови пшеничка зацвила
Ой у поли плужок оре, зачіпає в пеньки
Ой у поли плужок оре, мила воли гонит
Ой у поли плужок оре, Михайло, Михайло
Ой у полі дві дорозі, третя поперечна
Ой у полі керниченька дильом дильована
Ой у полі кирниченька, студена в ній вода
Ой у полі криниченька, дощик у ню крапав
Ой у полі річка, річка, через річку кладка
Ой у полю кирниченька дильом дильована
Ой у полю трепетина, сама собов трепле
Ой у саді садовина солотка та й винна
Ой у саду кирниченька, дощик у ню крапав
Ой у саду росла сосна не пересаджена
Ой у саду садовина й червона калина
Ой у саду садовина солодка та й винна
Ой у саду садовина, за садом ліщина [2]
Ой у саду, винограду саджу садовинку
Ой у саду, у садочку зродили черешні
Ой у свата нова хата, та нова підлога
Ой у селі Ясеници новина ся стала
Ой у Стрию на затилю мальований ґанок
Ой у Стрию на затилю яблока запахли
Ой у Стрию, в першім домі мальована дошка
Ой у тебе любко жнива, в мене сінокоси
Ой у тебе очи сині, в мени мурганисті
Ой у тебе чорні очи, в мене ґранатові
Ой у тій то полонинці лунчина торічна
Ой у того парубочка файна головочка
Ой у того цісарика желізєчка много
Ой у тотій полонині вітер ся вагує
Ой у Тухли дівки спухли, в Гребенові босі
Ой у Хими перед хатов та віросла сосна
Ой убита доріженька аж до Перемишля
Ой убита доріженька в город по натину
Ой убита дороженька каміньом біленьким
Ой убита дорожечка від двора, до двора
Ой убита дорожечка гайом зелененьким
Ой убита дорожечка, ніхто нев не ходит
Ой убита дорожечка, убита, й убита
Ой уже ж ми надоїли чоботи пасові
Ой уже сє вороженьки та й наговорили
Ой уже сі поколола сопівка тоненька
Ой уже ся насудили наші вороженьки
Ой улани, канонєри, самі ґранатири
Ой улани, уланочки, що будем робити
Ой умер мій Григорій
Ой упав сніжок дрібненький й лежит ще торічний
Ой упала вожиледа з високого неба
Ой упала ґонтинина з високого млина
Ой упала ґонтовина з високого млина
Ой упала звізда з неба та й золота стрівка
Ой упала звізда з неба та й золотий клубок
Ой упала звізда з неба та й розсипала сі
Ой упала звізда з неба та й розсипала ся
Ой упала звізда з неба та й си розсипала
Ой упала звізда з неба та й упало штири
Ой упала звізда з неба, поросипала си
Ой упала зьвізда з неба та й розсипала ся,
Ой упала зьвізда з неба, золота ключина
Ой упала зьвізда з неба, та упала ясна
Ой упала зьвізда з неба, та упали штири
Ой упала курка з бантів та побила яйці
Ой упала неславочка, упала, упала
Ой упала суха єва гильом до дороги
Ой упали воротенька, упали, упали
Ой упю ся, повалю ся і так не яло ся
Ой усі сі поженили, лише я сі зістав
Ой ускочив богацкий син в воду по коліна
Ой утвори, теще, двері, най води напю сі
Ой учера я з вечера леґінь напивав сі
Ой хвалив си леґіничок, що вміє косити
Ой хвалив ся богацький син, що вміє косити
Ой хвалит си богацкий син, що буде ходити
Ой хлопец я, каже, хлопец, вікохав мя отец
Ой хлопці ми, пане брате, а всі-смо хороші
Ой хлопці ми, пане брате, ой хлопці ми, хлопці
Ой хлопчики, товариші, одну раду маймо
Ой хмарит сє і бурит сє, моє сінце в поли
Ой хмарит сі та й бурит сі, коби не дожджило
Ой хмарит сі, ой бурит сі, а дощу не буде
Ой хмарить ся, та й бурить ся, відай буде снідка
Ой хмурит сі, та й бурит сі, я ся бою дожджу
Ой ходжу я понад річку в єднім черевичку
Ой ходжу я понад став та й пацьорки силю
Ой ходжу я попід гай, у гай не дивю сі
Ой ходив я до дівчини, а все було хмурно
Ой ходив я до дівчини, кусав я орішки
Ой ходив я до дівчини, ой ходив я, ходив [1]
Ой ходив я до дівчини, ой ходив я, ходив [2]
Ой ходив я до дівчини, ой ходив, ой ходив
Ой ходив я до дівчини, та й ходив та й ходив
Ой ходив я понад ріку та й збирав корінці
Ой ходив я попід сад та попід садочки
Ой ходив я та й учора, ой ходив я нині
Ой ходив-єс, мій миленький, не було ти мило
Ой ходила гоцулина понад Гоцулину
Ой ходила дівчинонька ві Львові по ринку
Ой ходила дівчинонька по валу, по валу
Ой ходила дівчинонька по лісі, по лісі
Ой ходила дівчинонька та й до паниченька
Ой ходила дівчинонька у місті по ринку
Ой ходила Марусенька по фосі, по фосі
Ой ходила по городі, полола петрушку
Ой ходила по садочку та й ябличка рвала
Ой ходила по садочку, питала сі мами
Ой ходила понад воду жидівочка Файґа
Ой ходила понад воду та кликала таську
Ой ходила понад воду та шукала броду
Ой ходила понад воду, та й кликала дузю
Ой ходила понад воду, та й кликала тасю
Ой ходила понад ріки та й збирала ліки
Ой ходила понад ріку, та й кричила ґвавту
Ой ходила чорнявая та по Городенці
Ой ходила, говорила гільтайова мати
Ой ходила, говорила молода дівчина
Ой ходила, говорила попова кобила
Ой ходила, говорила чайка по болоті
Ой ходила, говорила шевцьова кобила
Ой ходила, заводила молода дівчина
Ой ходило Іванєтко понад беріжитко
Ой ходит пан Ромашкан та й по полонині
Ой ходімо в полонину, та в полониночку
Ой ходімо, мій миленький, в зелений садочок
Ой ходімо, пане брате, в гуцули, в гуцули
Ой ходімо, файна любцю, до дому, до дому
Ой ходячи, розмовячи, дівчино, з тобою
Ой хоренький мій миленький, хоренький, хоренький
Ой хороший парубочок, хороший станочок
Ой хоть бо я нивиличка, я ще буду більша
Ой хоть же я з коня спаду, то я не забю ся
Ой хоч же я не парубок, іно парубчина
Ой хто буде випивати горівку до женців
Ой хто ж то пішов – любо подивиться
Ой хто ж то пішов – хороша походка
Ой хто з кого та й сьміє ся, хто кого збиткує
Ой хто мине поцілює, а все нещиренько
Ой хто хоче гроші мати, самі сороківці
Ой ци ви си, дівчєточка, у постільці вбули
Ой ци ж бо я не ґаздиня, най признают люди
Ой ци знаєш, мій миленький, як ми ся любили
Ой ци їсти, ци не їсти, би покоштувати
Ой ци ми си, пане брате, не хлопці, не хлопці
Ой ци мині, любку, данє, ци мині сухоти
Ой ци пити, ци не пити тото пиво квасне
Ой ци пити, ци не пити тоту горівочку
Ой ци правда, ци не правда, моє коханічко
Ой ци правда, ци неправда, коханічко моє
Ой ци тая керниченька дильом дильована
Ой ци тебе, парубочку, породила мати
Ой ци ти, ци не ти чепак ізгубила
Ой ци то дуб, ци береза, ци ти, любко, стоїш
Ой ци тото істна правда, ци люди вчинили
Ой ци я си ни дівчина, ой Божи мій, Божи
Ой ци я си та не леґінь, ци ми не подоба
Ой ци я сі в лісі вродив, ци в зеленім гаю
Ой ци я собі не хлопець, дітьча ваша мати
Ой ци я ти не мовила та й не говорила
Ой ци я ти ни казала та й ни говорила
Ой ци, коню, підо мною, білі в тя копита