Мати моя старенькая, не свари на мене
Мати моя старенькая, що зо мнов гадаєш
Мати моя, старейкая, поворожи міні
Мати сина виріжала в неділю раненько
Мати хату замітає, доньці сі не хоче
Матка Божа, Матка Божа каші наварила
Машеруют жовнірейки з Самбора до Львова
Маю тітюн, маю люльку, маю що курити
Маю, мало кораликів, мало, мало, мало
Меджи двома берегами вода каламутна
Межи двома берегами, межи двома буки
Мене взяли, та й віддали до коня, до коня
Мене мама годувала житнов паляницев
Мене мама годувала та солодким медом
Мене мама породила в стодолі на тоці
Мене мати єдну мала, єдну єдиницю
Мене мати повивала, в папір завивала
Мене мати породила близенько потока
Мене мати породила в стодолі на тоці [1]
Мене мати породила в стодолі на тоці [2]
Мене мати породила на самого Суса
Мене мати породила сьвітої неділі
Мене мати породила та й коло припічка
Мене мати породила та коло потока
Мене мати породила темненької ночи [1]
Мене мати породила темненької ночи [2]
Мене мати породила у темнейкій ночи
Мене мати породила я за коминочком
Мене мати породила, взєла повивати
Мене мати породила, взяла повивати
Мене мати породила, та й позолотила
Мене мати породила, та й ся радувала
Мене мати породила, тато ни був дома
Мене ненька віддавала, та й наказувала
Мене хлопці вартували чотири години
Мені би сє не дрімало, ходь нічка темненька
Мені люде дивуют се, що я здоровиця
Мені люди завидуют, що я си співаю
Ми ся іно полюбили, мати ся дізнала
Милий орав, милий орав, а я волочила
Мило ми сі подивити на тоти гостиньці
Мило ми сі подивити на тоті гостиньці
Мило ми сі подивити я д тому дворови
Мило ми сі подивити, ой мило ми, мило
Мило ми ся подивити, очками повести
Мині би сі не здрімало, жиби штири ночи
Минули си тоти добра та й тоті роскоші
Минули сі вичірниці, минули сі ябка
Михайлівскі парубочки, почаївскі хлопці
Мід солодкий, мід солодкий, цукор ще солодший
Мій миленький невірненький, як жидівська віра
Мій миленький поважненький, поважно сє дивит
Мій чоловік в Станіславі та пуцує коні
Мовила ми моя мати, що купит коралі
Мовіт люди, що я груба, а я сі так спасла
Мовлят люде, що суд буде, суду не бою ся
Мовте, стрику, татуньови, жеби ня женили
Мовят люди, шчо я груба, та я не тононька
Мого любка відобрали із першої кляси
Моє личко, як ябличко, червоне, як дулька
Моє личко, як яблочко, другеє як карта
Моє любе закоханє, лиш би тє любити
Моє серце камінноє, з каменя твердого
Моє сіно вигоріло, коса зломала сі
Можна знати, розпізнати та хто кого любить
Мої любі співаночки, де я вас подію
Мої любі співаночки, мої складаночки
Мої любі сьпіваночки, ой вигаданочки
Мої любі, сьпіваночки, де я вас подію
Мої милі сьпіваночки, мої милі танці
Молила ся дівчинонька в косьцьолі клєнчонци
Молодая дівчинонько, то-сь ми ся надала
Молоденький побережник смеречину ріже
Молодице, молодице та й молодиченько
Молодици молоденька, Господ би тє побив
Молодиці як зірниці, дівчата як сонце
Молодиці, брате, любю, до дівчини піду
Молодички єк зірнички, дівчата єк сонце
Молодії орленята, позичте ми крилят
Моя баба ворожечка, ворожила мині
Моя душко солодонька, з оріха зеренце
Моя душко солодонька, я за тебе гину
Моя люба дівчинонько, з оріха зеренце
Моя мама жартувала та й мені казала
Моя мамко старенькая, мамко Стефанихо
Моя мати ворожбитка, так ми ворожила
Моя мати ворожечка, ворожила мені
Моя мати старенькая в біленькім хустєтю
Моя мати старенькая, не свари на мене
Моя мати, лягай спати, я тебе укутаю
Моя мила громадила в глибокій долині
Моя мила чорнобрива, моя мила ладна
Моя мила, чорнобрива, годі вже встояти
Моя хата на горі, червоно малюю
Моя хата при дорозі, моя хата крайна
Мурована дороженька, аж сє порох курит
На богацькій дівчиноньці француські коралі
На Брустурах загриміло, на Ясіню блисло
На високій полонині дріжит болотечко
На високій полонині зацвита могила
На високій полонині пощибана роса
На високій полонині сама сіно гребу
На високуй полонині зима ня запала
На Вкраїну ни поїду, служити ни буду
На горішних вечерницях дівчата співают
На городі вишня, вишня, з-під коріня вишня
На городі гордиян, зелененька гичка
На городі дві лободі, до купоньки гнут ся
На городі дві лободі, трета сі колиши
На городі зеленина, там огірки вют ся
На городі зілє, зілє, зацвило синенько
На городі зілє, зілє, та й ще буде цвисти
На городі калабані, пила з неї кані
На городі калабаня, купала ся каня
На городі під віконцем ґришнан зелененький
На городі подолян, зацвив по німецки
На городі тичка, тичка, мені політичка
На добраніч усім на ніч, та й ви люди чуйте
На долині товар, товар, а на горі вівці
На долині фасолинє, мальоване тиче
На Загірю зазоріло, либонь буде день, день
На Загірю зазоріло, над потоком ясни
На зеленім заріночку дрібноє камінє
На зеленім заріночку пасе милий коні,
На Івана зілє брала, в городі садила
На Івана зілє рвала, на Йвана сьвєтила
На калині дві ягідці, лиш би їх урвати
На калині нима цьвіту, воробці здзьобали
На камени воду брала, на камени слисько
На камени хуста перу, на камени кручу
На камени хуста прала, на камени кручу
На камени шматє перу, а пранник на кладці
На капусті дрібне листя – чому жовнір не жениться
На лотаві добри спати і коника пасти
На Майдані нема хліба, лише половуха
На Майдані файне село на горбі, на горбі
На маленькім салашику ватаг ватагує
На маленькім салашику ватаг молоденький
На Марині кучерики, як на бараночку
На Медвежу не належу, на Волю не зайду
На мене си нагнівали, на мене ревут си
На мени сі набрихала одна ґосподині
На Миколі кучерики, як на бараночку
На паничу камізелька і біла кошуля
На першого пазьдзьирніка колія засвисне
На подвіру перед хатов сорока скрегоче
На Поділю хліб на кілю, ковбаси на гілю
На полици вариниці і гречана каша
На полици пироженьки, на припічку сир, сир
На полиці варениці і гречана каша
На Поплавах ліса нема, а плоти городєт
На попові сіножати добре жито жати
На поповій сіножати косарі косили
На Пороги дві дороги, а на Кричку одна
На потоці та кладочка, на улици струнка
На припічку молотив, на запічку віяв
На Рунґурах нема ліса, лише саме дубє
На сім боці вогонь горит, на тім боці димно
На сім боці на толоці жовта команиця
На скрипочці рипу, рипу, на цимбалах дзень, дзень
На столі стоїть гармошка – золотії букви
На тім боці вогонь, на цім боці жар
На тім боці гілля тешуть, на цім боці тріска
На тім боці на толоці з’їли кози ряску
На тім боці на толоці пасла дівка гуску
На тім боці на толоці сивей бичок ричи
На тім боці при потоці ватерка лелії
На тім боці при потоці вбив половик сою
На тім боці при потоці горішки трісут сі
На тім боці при потоці кошєрочка нова
На толоку не піду, толока широка
На Тростінці добре бути, Тростінец в долині
На улици дудка грає, пусти мене, нене
На цісарскім оґродоньку розмай зелененький
На шаверу хуста перу, на кладці жмикаю
На шальвію воду грію, на руту зливаю
На широкім оболоню коники водити
На широкім оболоню косарі косили
На широкім оболоню фасолі по тичу
На що ж мені маляра, як я маю в дома
На що ж мині жинити сьи, на що ж мині долі
На що ж тобі, пане брате, торбину двигати
На що мені два ковалі на літо, на зиму
На що мені женити сі, на що мені лиха
На що мені женитися, на що мені долі
На що мені коло хати собаки тримати
На що мені пси держати, на що віддавати
На що ми ся полюбили на великі жалі
На що мині пси тримати, на що годувати
На що нам си любиточки, тото жаль гуренький
На що ти ми руку даєш, коли покидаєш
На що ти сі, дівче, впала на кучарі дрібні
На що ти сі, дівчи, впала, на мої будинки
На що ти сі, дівчинонько, на що сі впадаєш
На що-с брав, коли-с знав, я не твоя рівна
Набрехали вороженьки та і злії люде
Набрехали вороженьки, що я си грубенька
Наварила кісілю, підбила мукою
Наварила мати дітьом та по пирогови
Наварила пирогів, натопила масла
Наварили дуль, дуль, дуль, та й солодка юшка
Наварили мати каші, гарбузом затерли
Навчила-м сі сіно гребсти та й кониці класти
Нагуївскі парубочки мід, горівку пили
Над стодолов чорна хмара, а над хатов сина
Надала сі калинонька гільом до дороги
Надлетіла зазуленька та сказала гаю
Надлетіли воробці, надлетіли птахи
Надлетіли дикі гуси, сіли у тростину
Наїв я ся кісілю, заталапав вуса
Най не їдут анзинірі, най поля не мірят
Най я буду заволока, най я буду зайда
Накосили бузьки сіна, отави, отави
Налиймо сі, пане брати, води студеної
Намастила губки медом, а коси позлітков
Намовив би-м бистру річку, намовив каміня
Наносила пчола меду, медочку, медочку
Наносили бузьки сіна, на тім сіні сіли [1]
Наносили бузьки сіна, на тім сіні сіли [2]
Наносили пчоли меду на баню, на баню
Наносили пчоли меду, медуню, медуню
Напємо сє, пане брати, трунку дорогого
Напємо сі, пане брате, горівки міцної
Напив я сі, товаришу, напив сі, напив сі
Напиймо сі, брате, нині, при зеленім вині
Напиймо сі, браті, нині, при дзеленім вині
Напиймо сі, мій миленький, солодкого мідку
Напиймо сі, пане брате, трунку дорогого
Напиймо сі, пани брати, напиймо, напиймо
Напиймо ся, компанійо, горівки доброї