Казали ми кури пасти, горох молотити [1]
Казали ми кури пасти, горох молотити [2]
Казали ми кури пасти, горох молотити [3]
Казали ми кури пасти, та й кожухи шити
Казали ми моя мамка, слухай мене, синку
Казали ми моя мати і старенький отец
Казали-сте, мамуненько, що я неробонька
Калина ся розвивала, широкий лист мала
Калинонька біло цвила, червоно зродила
Калинонька процвитає, калинонька гне ся
Калиночка пристигає, вершок зеленіє
Канонєри шіци мают, улани косиці
Капелістий, дам ти їсти, підемо орати
Капелюшник ришитник на ришито грає
Карабине, карабине та карабинойку
Карабіне, карабіне та й карабіночку
Карабіне, карабіне, сто соть твою душу
Карабіне, карабіне, та й карабіноньку
Карабіне, карабіне, триста твою душу
Карабіни, карабіни, бодай ви горіли
Карабіни, карабіни, який ти тяженький
Карий коню, карий коню, білії копита
КатеринаБуття
Катерина жито жєла, а я снопи носив
Катерина материна, а я батьків син, син
Катерино засьвіти-но, Катерино встань-но
Катерино, засвіти-но, най ми буде видно
Катирино, Катирино, то ми з тибе дивно
Качали ся вози з гори долі барвінками
Качаю ся, валяю ся, кусают мя блошки
Качию сє, валєю сє по дубовій лавці
Качки жито витлумили, кто ж го буде жати
Качки жито сталували, хто ж го буде жати
Кедь ня любиш, мій миленький, люби мя щирейко
Кервавая дороженька зі Стрия до Відня
Кину я тя, шабелино, у Дунай глубоко
Кілко мині веселости, кілко мині втіхи
Кілько я сі находив та й націлував сі
Кінь вороний, кінь вороний, та й кінь вороненький
Кладу кладку через річку, через бистру воду
Кличе мати вечеряти, вечеряйте самі
Кличут мене вечеріти, вечерійте сами
Кличут мене вечеряти, кличут мене саму
Кличут мене на панщину, але ж я не піду
Коб не тая ліщинонька, коб не тая дудка
Коб то мені до неділі, буду танцювати
Коб я мала такі очи, як у того Йвася
Кобе-с знала, моя мамко, що то люба може
Коби боржій травка росла, оби сінокоси
Коби борзо зосеніло, коби місіць сьвітив
Коби борше до вечера, коби охолодло
Коби борше до вечера, коби як найскорше
Коби борше до вечера, піду до дівчини
Коби борше до вечера, рада ж би я, рада
Коби борше до вечера, та піду до любки
Коби борше до вечера, тамто би я рада
Коби борше до осени та до осеночки
Коби було не греміло в неділю на Йвана
Коби в мене такі очи, як у тебе, Йванку
Коби вітри не віяли, а тучі не били
Коби вітри не віяли, морози не били
Коби вітри не віяли, та й дожджі не били
Коби гори прокопати, хащу прорубати
Коби ділай до вечіри, коби до смиркані
Коби ділай до осени, відам сі, відам сі
Коби знало ой сонінько, як добре робити
Коби любка увидіти, коби слово речи
Коби мене той посватав, що виводит танці
Коби мене той узєв, що мні брав у танец
Коби мені до вечера до того сьвятого
Коби мені до вечера, коби місяць сьвітив
Коби мені моя мила масло сколотила
Коби мені не вороги та й не вороженьки
Коби мені не дитина, я би-м си гуляла
Коби мені не тот вершок і не тота гора
Коби мені сивий кінь, я саночки маю
Коби ми Біг допоміг сес рік дослужити
Коби ми сі бучок розвив, дві берези білі
Коби ми сі бучок розвив, дві берізки білі
Коби ми сі проступили тоті густі дуби
Коби ми сі той гай розвив, той гай зелененький
Коби ми сі той гай розвив, що я го садила
Коби ми сі, пане брате, могли погодити
Коби ми ся розвив бучок, явір зелененький
Коби ми ся розвив явір, зелена крушина
Коби ми ся та й дуб розвив та й берези білі
Коби ми ся тот бук розвив, та й берези білі
Коби ми ся, товаришко, на голос зложили
Коби мині не чипец, та не біла хустка
Коби мині, моя мамко, не студена роса
Коби не дуб, коби не дуб, коби не криниця
Коби не дуб, коби не дуб, коби не ліщина
Коби не ліс, коби не ліс та й не нові гати
Коби не ти молоденька та не твоя ненька
Коби не ти, моя мила, не твоя доброта
Коби не ти, файна любко, та й не ти, та й не ти
Коби ни ліс, коби ни ліс, коби ни ліщина
Коби пити, коби пити тоту горілочку
Коби пити, коби пити, коби си не впити
Коби пити, коби пити, коби сі не впити
Коби річка не ширічка, я би-м не бродила
Коби річка не широка, я би-м не бродила
Коби річка невеличка, я би-м перебрила [1]
Коби річка невеличка, я би-м перебрила [2]
Коби роса не студена, мороз не білейкий
Коби Самбір запалити, би ґвери тріщали
Коби ти знав, мій миленький, що мині сі снило
Коби ти знав, мій миленький, який жаль тяженький
Коби то я козу мав, козу пилихату
Коби тоти перелази могли оповісти
Коби тоту курку вбити
Коби тоту курку мати, що куріта маї
Коби я знав, файна любко, шо ти в Буковині
Коби я мав кониченька, то маю саньчата
Коби я так коня мав, як кульбаку маю [1]
Коби я так коня мав, як кульбаку маю [2]
Коби-м Бога не бояв сі, людий не встидав сі
Коби-м була така красна, як сьпівати вмію
Коби-м була така красна, як та зоря ясна
Коби-м мала білий папєр, трошка атраменту
Коби-м мала злоте пюро, трошка атраменту
Коби-м мала такі брови, як в тебе, Іванку
Коби-м свого миленького хотя коли вздріла
Коби-м такі вочи мала, як у того ґоя
Коби-м такі вочи мала, як у тої кані
Коби-м такі очка мала, як у тебе, мамко
Коби-с була, дівчинонько, гарбузів ни крала
Коби-с була, дівчинонько, трошки богатенька
Коби-с знала, дівчинонько, який я, який я
Коби-с знала, моя мамко, та шо зможе Дмитро
Коби-с знала, моя мати, що то люба може
Коби-с знала, моя ненько, який жиль тєженький
Коби-с знала, файна любко, як жовнір бідує
Коби-с мене поцілював та й мою дитину
Коби-с мені, моя мамко, локоть докупила
Коби-смо сі, пане брате, були не женили
Коби-сь знала, моя мила, як єсь ми милая
Коби-сь, мила, чорнобрива, як єcь уродлива
Ковалику, ковалику, ковалю я Гриню
Коваль кує, коваль кує, ковалиха дує
Кого будут бити, бити, мене будут бити
Когутику гребенистий, когутику сивий
Коза меле, коза меле, а цап насипає
Козак коня напував, Дзюба воду брала [1]
Козак коня напував, Дзюба воду брала [2]
Кой биваю в полонині, то хожу, то стану
Кой єм з тобов йміня пасла, із тобов гонила
Кой ня мати виправляла на тоти музики
Кой почую гусильочки та й тоту трумбітку
Кой-єм ішов з оборога, будь, любко, здорова
Коли ж ті сі надіяти, серце, з полонини
Коли ж я ся каю, каю, каю не помалу
Коли любиш, люби дуже, не кажи нікому
Коли мене, любко, любиш, не кажи нікому
Коли мого милейкого до воська волали
Коли палиш сіни, хату, пали ж обороги
Коли пити, пане брате, то лиш до пожитку
Коли ті сі надіяти любку з полонинки
Коли ті сі надіяти, любку, з роботоньки
Коли тя ся сподівати, любцю, с полонинки
Коли хочеш, дівчинонько, щоби тя любити
Коли хочеш, любку милий, щоби-м тя любила
Коли-с мене не любила, було не зводити
Коли-с хтіла, дівчинонько, щоби тя любити
Коли-смо сі не пібрали, то покумаймо сі
Коли-смо ся не пібрали, то покумаймо ся
Коли-сте ся навернули, а я піти піду
Колисала баба діда
Колисочка з яворика, вороски тоненькі
Колись мене не любила, було не зводити
Коло броду брала воду, коло кирниченьки
Коло гаю походжаю, коло ліщиноньки [1]
Коло гаю походжаю, коло ліщиноньки [2]
Коло гаю походжаю, коло ліщиноньки [3]
Коло гаю похожаю, коло великого
Коло гаю похожаю, сліди ми си губі
Коло миски запалили, коло горшка горит
Коло млина густа бзина, була би сопівка
Коло млина два явори, третий похилив сє
Коло млина дубового викопана фоса
Коло млина конюшина червоно зацвила
Коло млина конюшина, зацвила калина
Коло млина цьвіт калина, голуби пасут сі
Коло млина цьвіт калина, коло млина сосна
Коло млина яворина та вода йорданска
Коло млина яворина, а за млином явір
Коло млина яворина, була би сопівка
Коло млина яворина, коло млина лата
Коло млина яворина, коло млина сосна [1]
Коло млина яворина, коло млина сосна [2]
Коло млина яворина, коло млина тиса
Коло млина яворина, коло млина явір
Коло млина яворина, на березі гречка
Коло млина яворина, там росте тополька
Коло млина яворина, там ходит кокошка
Коло млина ясенина, була би мітлина
Коло млина ясенина, була би сопівка
Коло млина ясенина, були би колеса
Коло млина ясенина, коло вітрового
Коло млина ясенина, коло двору троста
Коло млина ясенина, ясенові млини
Коло млина, коло млина зацвила калина
Коло млина, коло млина, коло парового
Коло мого городенька зацвила руженька
Коло мої воротоньки, коло мої хати
Коло мужя не сьпіваю, дуже ся гадаю
Коло попа нема плота, коло дєка ниско
Коло попа нема плота, коло дяка верби
Коло проса любка боса ніжки зморозила
Коло проса любка боса ніжки ознобила
Коло проса любка боса ніжки ознобила [2]
Коло тої керниченьки, де ти воду брала
Коломиєць-чорнобривець в гору ся бичує
Коломиєць-чорнобривець не боїт ся Бога
Коломиєць-чорнобривець, та й коломийочка
КоломийкаБурдон
КоломийкаКвітка Цісик
Коломийка непомийка, коломийка жарка
Коломийка про веснуТатхаґата
Коломийка, коломийка, та й коломийочка
КоломийкиВолодимир Шинкарук
Коломийки заспівати, коломийки грати [1]
Коломийки заспівати, коломийки грати [2]
Коломийку запалити, коломийка горит
Коломийо, Коломийо, та й Коломийочко
Коломию запалили, Коломия горит [1]
Коломию запалили, Коломия горит [2]
Коломия запалена, Коломия горит
Коломия перемия, Коломия місто
Коломия славне місто, бо є в ній вірмени