Від упорядника

Стрілецькі пісні – один з найоригінальніших і найзначущіших пластів української культури XX ст. Вони увібрали в себе дух того новітнього національно-патріотичного піднесення нашого народу, який проявився в його змаганнях за свободу і державну незалежність України в період Першої світової війни та особливо яскраво заяснів у героїчному чині військового формування Українських січових стрільців. Звідси і їх назва.

Стрілецькі пісні є комплексне явище, в якому об’єднані спільною тематикою різножанрові пісенні твори: літературного і професійно-музичного походження, пісні фольклоризовані, тобто такі, що перейшли в народний репертуар з певними змінами, та пісні, які виникли в народному середовищі. На сьогодні вони вже мають значну дослідницьку літературу (на цьому докладніше зупиняємося у вступній статті). Але найменше з зазначеної їх триєдиності досліджений фольклористичний аспект. Тому звертаємо на нього головну увагу.

Збірник "Стрілецькі пісні", запропонований читачеві, має науковий характер. Він із числа фольклорних зібрань, що відтворюють українську народну словесність XX століття, що входить до загального поняття "новітній фольклор", який все ще потребує уважного і правдивого висвітлення [1]. Якою була і є сьогодні стрілецька пісня, що зайняла чільне місце в національній традиції українців? Це питання окреслило головну мету збірника, покликаного максимально охопити словесні і музичні тексти стрілецьких пісень разом з їх невідомими чи маловідомими зразками, варіантами, версіями та представити їх у науковому опрацюванні і якомога повнішому фактологічному освітленні.

У науковій фольклористиці розроблені принципи упорядкування сучасних фольклорних видань. Згідно з ними структура збірника зберігає традиційні три частини. Розпочинає збірник вступна стаття, у якій висвітлено питання передумов появи і поширення у стрілецькому й загальнонародному середовищах стрілецьких пісень, їх суспільно-історичної та культурної ваги у національно-визвольних змаганнях українців першої половини XX ст. У цьому контексті проаналізовано тематику, дано загальну характеристику стрілецької пісенності з акцентом на особливостях реалізації фольклоризму як літературно-фольклорної співдії словесного тексту, мелодії, функціональності. Певні міркування спрямовані на висвітлення проблеми перспективи участі стрілецьких пісень у фольклоротворчому процесі сучасності.

У ході підготовки цього видання було опрацьовано друковані джерела: періодику Галичини першої третини XX ст., збірники віршів, пісень, календарі, історичну, публіцистичну, мемуарну літературу. Використано рукописи фондів Центрального державного історичного архіву у Львові, Музею братів Лепких у с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл.; Інституту літератури ім. Т. Шевченка, Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М. Рильського, Інституту народознавства НАН України, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при кафедрі музичної фольклористики Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка, Полісько-Волинського народознавчого центру в Луцьку. Цінні матеріали до збірника взято із домашніх архівів Г. Дем’яна, В. Подуфалого, Є. Луня та фольклор інших збирачів народної творчості.

Основою для створення збірника послужила наша праця над дисертаційним дослідженням [2] та власні записи, зроблені впродовж 1992, 1997-2002 років під час польових обстежень теренів Вінницької, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей.

Із декількох сотень записів до публікації в основній частині збірника відібрано переважно недруковані тексти фольклоризованих і народних стрілецьких пісень, бо в рукописах все ще перебуває левова частка записів. Важливо, що до основної частини вміщені також тексти із тих видань, які через раритетність чи мізерний тираж недоступні масовому читачеві. Із числа сучасних збірників відібрано тільки тексти художньо яскравіші чи ті, що містять цікаві локальні варіанти. До деяких пісень розширено парадигму варіантів, представлено не тільки кращі, але й недосконалі тексти, оскільки зіставлення їх дає важливий матеріал для висвітлення часової і територіальної специфіки фольклорної одиниці.

Текстову частину збірника поділено на два великі розділи на основі генетичних ознак:
1) стрілецькі пісні літературного походження;
2) народні пісні про січових стрільців.

Перший розділ збірника систематизовано за тематичним принципом, де вирішальним є домінуючий мотив у тексті. Такий розподіл вважаємо найбільш прийнятним, оскільки стрілецькі пісні літературного походження мають різні жанрові ознаки (композиційні, поетичні, мелодичні), а їх фольклоризовані варіанти за функціональним навантаженням споріднені із народними піснями про січових стрільців.

Отже, одну підгрупу складають пісні на громадсько-політичні теми (відданість справі рідного краю, віра у перемогу і незалежність України; заклик до бою, вихід у похід; стрілецька безстрашність, відплата ворогам у бою; пісні про полон, тюрми; розчарування стрільців від поразки; стрілецький побут). Другу підгрупу – пісні на інтимні та побутові теми (прощання стрільця з родиною і близькими; смерть у бою, похорон стрільця; насипання стрілецької могили, оплакування полеглих стрільців;кохання стрільця і дівчини; стрілецький побут). Хронологічний принцип витримано у межах кожного із зазначених тематичних підрозділів.

Розміщення пісень літературного походження в основній частині збірника пісні, підпорядковане такій послідовності:
1) Порядковий номер, прізвище та ім’я автора слів, а через тире – композитора. Вказівка одного або двох прізвищ через кому, як правило, свідчить про те, що цьому авторові чи авторам належать і слова, і музика. Випадки, коли мелодію було запозичено, з’ясовано у примітках.
2) Ноти та літературний текст пісні за автографом чи, переважно, за першодруком із збереженням мовних особливостей того часу. Пісні подаємо за авторською назвою або (у небагатьох випадках, де надмірне скорочення) за першим рядком. У дужках зазначено інші назви, які фігурували у різних виданнях.
3) Дата і, якщо можливо, уточнене місце створення пісні.

Після літературного тексту подаємо мелодію і слова найтиповіших фольклоризованих варіантів (якщо такі є), що дають інформацію про його динаміку в часі й фольклорному просторі. Заголовок цих текстів подається за прийнятою у фольклористиці традицією назви першого рядка.

Якщо фольклоризовані варіанти відрізняються незначними змінами (синонімічні), то вони мають єдину буквену позначку – велика літера української абетки, що стоїть за порядковим номером пісні, із відповідним цифровим індексом (А1, А2,....А4). Якщо варіанти відображають суттєві лексичні й семантико-смислові зміни, що вводять нові мотиви у текст, мають музичні відмінності, або є версіями певного твору, то подаємо різні буквені позначки (А, Б....Д). Такої ж системи позначень дотримуємося й у другій частині збірника.

У розділі "Народні пісні про січових стрільців" фольклорний матеріал представлено за жанровим принципом, що поділяє пісні на дві умовні групи.

Перша група пісень – це пісні-хроніки та хронікального змісту, історичні, переробки народних пісень, маршові та жартівливо-сатиричні. Незважаючи на відсутність до деяких з них польових записів, варіантів чи нотних дешифровок, ми вважаємо за доцільне залучити їх до збірника з огляду на повноту й об’єктивність відтворення картини воєнної піснетворчості українських січових стрільців.

Другу групу складають стрілецькі пісні, приурочені до обрядів (колядки, щедрівки, гаївки, пісні до Зелених свят), та баладні. Розмежування їх важливе з точки зору розуміння природи походження народних пісень про січових стрільців, оскільки твори першої групи тісно пов’язані з оточенням усусусів, а стрілецьке середовище – одне з найпродуктивніших українських фольклоротворчих позаселянських середовищ першої третини XX ст.

Майже до кожної з підгруп стрілецьких фольклоризованих та народних пісень входять варіанти, що є повстанськими адаптаціями. Більшість взято із рукописних матеріалів. Явище фольклоризації стрілецьких пісень у повстанському середовищі має масштабний характер, що підтверджується наявністю майже третини власне стрілецьких пісень у поважному збірнику повстанських пісень З. Лавришина [3]. Із цього видання ми залучаємо твори з найбільш вираженими зразками текстових змін, що з’явилися в стрілецьких піснях під час Другої світової війни і пізніше.

Значну частину збірника складають "Коментарі", які містяться у кінці основної частини. У коментарях є намагання подати такі реквізити: максимальний обсяг відомостей з історії пісні, її варіантів; характеристику записів, що цікаві з погляду народного редагування пісенних текстів (за необхідності наводимо окремі строфи із відповіднім поясненням щодо характеру і типу змін); підтверджену інформацію про авторство, музичні обробки, бібліографію (курсив вказує на скорочення) важливих публікацій та наукових студій про неї. Деякі пісні літературного походження не зазнали поширення, відтак не мають варіантів.

У коментарях представлено також необхідні у науковому виданні паспортні дані фольклоризованих чи фольклорних варіантів: інформація про прізвище записувача, час, місце запису, особу і вік виконавця, коротка вказівка на джерела збереження (публікації) тексту, цікаві з погляду фольклорного життя пісні пояснення виконавців (курсивом); а також подаємо прізвище особи, яка зробила нотне розшифрування. Далі відзначені всі відомі упорядникові публіковані й рукописні варіанти з посиланням на джерело, повний опис якого можна відтворити за "Списком умовних скорочень". У разі необхідності коментар доповнено коротким філологічним аналізом варіантів. Подано і деякі уривки із польових матеріалів, що демонструють зміну в тексті внаслідок повторних фіксацій чи записів, зроблених від різних інформаторів з одного населеного пункту. Це дозволяє підтвердити фольклоризацію стрілецьких пісень саме як триваючий процес, що залежить від таких чинників, як стать виконавця, його вік, соціальне становище.

Тексти пісень, які ввійшли у збірник, подаємо із збереженням усіх лексичних, морфологічних, синтаксичних і деяких характерних фонетичних мовних рис інформаторів (оглушення дзвінких приголосних у кінці іменників: хлопец; змішування у вимові ненаголошених еие, діалектних форм займенників, дієслів тощо). Малозрозумілі вислови, зокрема, історизми, власні назви, пояснено у примітках до текстів, діалектні слова, макаронізми, архаїзми – у додатках в "Словнику малозрозумілих слів та діалектизмів".

У додатки включено також необхідні покажчики: "Біографічний покажчик авторів текстів та мелодій", "Покажчик записувачів", "Алфавітний покажчик пісень". Укладання "Алфавітного покажчика інформаторів" зумовлене потребою подати додаткову інформацію з біографії виконавців. Така довідка висвітлює важливі аспекти формування репертуару інформатора. При повторах це утруднювало б й суттєво збільшувало об’єм приміток. "Покажчик географії записів" дозволить відобразити територію поширення стрілецьких пісень й слугуватиме допоміжним орієнтиром для подальших маршрутів пошуку і записування текстів зазначеної жанрово-тематичної групи.

У підготовці збірника взяли участь:
О. Кузьменко – польовий запис пісень та розшифрування текстів, робота з архівами, добір, систематизація, упорядкування матеріалу, написання вступної статті, приміток та покажчиків, складання словника, комп’ютерний набір.
В. Коваль (завідувач ПНДЛМЕ при Львівській державній музичній академії ім. Миколи Лисенка) – розшифрування мелодій.
Л. Лукашенко (молодший науковий співробітник ПНДЛМЕ при Львівській державній музичній академії ім. Миколи Лисенка) – розшифрування мелодій, комп’ютерний набір нот.

Автор щиро вдячний етномузикологам, а також колегам з Інституту народознавства НАН України без польових матеріалів яких, доброзичливої критики і цінних порад ця книга не мала б відповідного змісту. Спеціальна подяка докторові філологічних наук, професорові Роману Кирчіву за наукове керівництво в процесі упорядкування та підготовки збірника до видання.

Примітки:
1. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі (основні аспекти наукової розробки проблеми) // Народознавчі зошити. – 1999. – № 3. – С. 318.
2. Кузьменко О.М. Стрілецькі пісні (аспекти фольклоризму, фольклоризації і фольклорності): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07 // Львів. ун-т. – Львів, 2000. – 19 с.
3. Літопис Української Повстанської Армії. – Торонто-Львів: Спільне українсько-канадське підприємство "Літопис УПА", 1996-1997. – Т.25: Пісні УПА / Упоряд., ред. і автор передм. З. Лавришин.