Ой воли мої половейкії
Ой воли мої половейкії,
Чого ж ви не орете,
Ой літа ж мої молодейкії,
Чого ж ви марно йдете?
Коб моїм волам та й трава була,
То б вони траву їли,
Коб моїм літам та й розкіш була,
То б вони не летіли.
Сіра пташечка невеличенька
По ліщиноньці скаче,
Молода дівка нерозумная
По козакові плаче.
Ой не плач, дівко, не плач, молода,
Не жури головоньку,
Знайдуться люди, що й тебе візьмуть
В чужую сторононьку.
Ой постіль моя, тонка, білая,
Хто ж тебе обмарує,
Ой личко ж моє білесенькеє,
Хто ж тебе обцілує?
Ой обмарує білу постільку,
Чоботи взуваючи,
Ой обцілує біле личенько,
На коня сідаючи.
Чого ж ви не орете,
Ой літа ж мої молодейкії,
Чого ж ви марно йдете?
Коб моїм волам та й трава була,
То б вони траву їли,
Коб моїм літам та й розкіш була,
То б вони не летіли.
Сіра пташечка невеличенька
По ліщиноньці скаче,
Молода дівка нерозумная
По козакові плаче.
Ой не плач, дівко, не плач, молода,
Не жури головоньку,
Знайдуться люди, що й тебе візьмуть
В чужую сторононьку.
Ой постіль моя, тонка, білая,
Хто ж тебе обмарує,
Ой личко ж моє білесенькеє,
Хто ж тебе обцілує?
Ой обмарує білу постільку,
Чоботи взуваючи,
Ой обцілує біле личенько,
На коня сідаючи.
Примітки:
Місцевість – Волинь.Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.Рекламне оголошення