Ой у полі могила [2]
текст
нотиОй у полі могила
З вітром говорила:
"Повій, вітре буйнесенький,
Щоб я не чорніла!
Щоб я не чорніла,
Щоб я не марніла,
Щоб по мені трава росла
Та ще й зеленіла!"
І вітер не віє,
І сонце не гріє,
Тільки в степу при дорозі
Трава зеленіє.
Ой у степу річка,
Через річку кладка...
Не покидай, козаченьку,
Рідненького батька!
Як батька покинеш –
Сам марно загинеш,
Річенькою бистренькою
За Дунай заплинеш.
Бодай тая річка
Риби не плодила,–
Вона ж мого товариша
Навіки втопила.
Бодай тая річка
Куширом заросла,–
Вона ж мого товариша
На той світ занесла.*
З вітром говорила:
"Повій, вітре буйнесенький,
Щоб я не чорніла!
Щоб я не чорніла,
Щоб я не марніла,
Щоб по мені трава росла
Та ще й зеленіла!"
І вітер не віє,
І сонце не гріє,
Тільки в степу при дорозі
Трава зеленіє.
Ой у степу річка,
Через річку кладка...
Не покидай, козаченьку,
Рідненького батька!
Як батька покинеш –
Сам марно загинеш,
Річенькою бистренькою
За Дунай заплинеш.
Бодай тая річка
Риби не плодила,–
Вона ж мого товариша
Навіки втопила.
Бодай тая річка
Куширом заросла,–
Вона ж мого товариша
На той світ занесла.*
Примітки:
1. У джерелі 2 текст подано без передостаннього куплету.
* – у джерелі 2 цей рядок подано інакше:За Дунай занесла.
Джерела:
1. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.2. Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.
Рекламне оголошення