Вилітала галка
Вилітала галка з зеленої балки,
Та й вилітала друга з зеленого луга.
Садилася галка на високій сосні,
Та й на високій сосні, на гілці розкошній.
Не хилися, гілко, бо й так мені гірко,
Та не хились на воду: горе жить без роду.
Не хились на воду: горе жить без роду.
Та й тільки в мене роду – два братики зроду.
Прийдіть, прийдіть, братці, у неділю вранці
Та й вип’ємо, братці, горілки по чарці.
Чогось мені, братці, горілка не п’ється,
Ой коло мого серця, як гадина, в’ється.
Та й вилітала друга з зеленого луга.
Садилася галка на високій сосні,
Та й на високій сосні, на гілці розкошній.
Не хилися, гілко, бо й так мені гірко,
Та не хились на воду: горе жить без роду.
Не хились на воду: горе жить без роду.
Та й тільки в мене роду – два братики зроду.
Прийдіть, прийдіть, братці, у неділю вранці
Та й вип’ємо, братці, горілки по чарці.
Чогось мені, братці, горілка не п’ється,
Ой коло мого серця, як гадина, в’ється.
Примітки:
1. Місцевість – Слобідська Україна.2. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.Рекламне оголошення