Ой вийду я на гору [2]
Ой вийду я, ой вийду я на гору,
На високу, кам’яну.
Та й спогляну, та й спогляну вдолину,
На червону калину.
На калині, на калині соловей,
Він щебече ніч та й день.
Соловею, соловею сивенький,
В тебе голос тоненький.
Защебечи, та защебечи ти мені,
Бо я в чужій стороні.
Бо я в чужій, бо я в чужій стороні,
Нема роду при мені.
Нема роду, нема роду, родини,
Ні вірної дружини.
На високу, кам’яну.
Та й спогляну, та й спогляну вдолину,
На червону калину.
На калині, на калині соловей,
Він щебече ніч та й день.
Соловею, соловею сивенький,
В тебе голос тоненький.
Защебечи, та защебечи ти мені,
Бо я в чужій стороні.
Бо я в чужій, бо я в чужій стороні,
Нема роду при мені.
Нема роду, нема роду, родини,
Ні вірної дружини.
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.Рекламне оголошення