Ой горе тій чайці,
чаєньці-небозі,
що вивела чаєняток
при битій дорозі.

А ішли чумаки,
весело співали,
та чаєчку ізігнали,
чаєнят забрали.

А чаєчка в’ється,
об дорогу б’ється,
к сирій землі припадає,
чумаків благає:

"Ой ви, чумаченьки,
ви добрії люди,
верніть моїх чаєняток –
вони ще маленькі!"

"Ой чаєчко наша,
та й правдонька ваша:
поварили чаєняток –
добра була каша!"