В широкій долині звізда ся явила [2]
В широкій долині звізда ся явила,
Де Пречиста Діва-мати Сина породила.
Як го породила, так го сповивала:
– Люляй, люляй, мій синочку, а я буду спала.
– Спи, моя мамуню, хоч одну годину,
А я піду та до Раю, принесу перину!
– Сину ж ти мій, сину, де ж ти тоє годен?
Не минуйло й дві години, як ти ся народив!
– Мамо ж моя, мамо, один я то годен,
Я сотворив небо й землю, поки ся народив!
Де Пречиста Діва-мати Сина породила.
Як го породила, так го сповивала:
– Люляй, люляй, мій синочку, а я буду спала.
– Спи, моя мамуню, хоч одну годину,
А я піду та до Раю, принесу перину!
– Сину ж ти мій, сину, де ж ти тоє годен?
Не минуйло й дві години, як ти ся народив!
– Мамо ж моя, мамо, один я то годен,
Я сотворив небо й землю, поки ся народив!
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.Рекламне оголошення