По тім боці на толоці пасе чабан вівці,
Що запасе, то принесе своїй милій дівці.
– Ой чабане, мій, покинь вівці пасти,
– Не покину, хоть загину, бо-м си навчив красти.
Ой вкрав же я баранчика та й беру ягничку,
Ведуть мене, як панича, та й на шибеничку.
Шибеничка невеличка, ланцужок тоненький,
А хто на нім та й повисне – чабан молоденький.