Пропало, пропало, минуло,
Якби ніколи не було,
Все красне, чудесне і миле,
Лишилось лиш серце застигле.
Пропало, пропало, минуло.
Серденько давно забуло
За чим й дуже тужило,
Мовлячи, не варта, що-м жила.
Пропало, пропало, не верне,
Що серцю раз було гарне.
Пропало, пропало навіки.
Де ж ростуть ті чудні ліки,
Щоб ними си можна вилічити.
Так все си в світі минає,
А серце о том і не знає.