Пливе човен, води повен, коби не схибнувси [2]

Пливе човен, води повен, коби не схибнувси.
А пішов милий, голубець сивий, та коби повернувси.
Та пішов милий, голубець сивий, та дороги не знає,
Аж там дівчина горіх садить та вином поливає.
Аж вона єму, та й молодому, дорогу сказала
Та й так до него стиха сказала:
– Ой йди ж бо ти, та й молодий хлопче,–
Там три дороги вкупі:
Одна до Риму, друга до Криму, [...]*
Та не йди тою першою, бо дома не будеш,
Та не йди тою та й і другою, бо милу забудеш.
Але йди тою, тою третьою, то дома будеш.
– Ах, бодай но ти, дівчино, щастя й долю мала,
Що ти мені, молодому, дорогу сказала.
– Ой бодай же ти, мій миленький, тоді оженивси,
Та як у полі, та край дороги сухий дуб розвивси.
– Ах, бода же ти, дівчиночко, тоді віддаласи,
Та як у морі та й на камені ружа розвиласи.

Примітки:
* Пропущено у запису.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.

Рекламне оголошення