Зажуриласи, зажуриласи
Та бідненькая вдова,
Що ї облягла, що ї облягла
Та й зелененька діброва.

Ой пішла ж вона, ой пішла ж
Косариків шукати,
Ніхто не хоче, ніхто не хоче
Бідної вдови знати.

Косарі косять, косарі косять
Та й вітер повіває,
Шовкова трава зелененькая
В покоси полягає.

Шовкова трава зелененькая
В покоси полягає,
А мій миленький чорнобривенький
З ворон-коником грає.

– Покинь, покинь, мій миленький,
З коником грати,
Ходи до мене, ходи до мене
Та будем вечеряти.

– Вечеря добра, вечеря добра
Та й вечеря здорова,
Випала ж мені, молоденькому,
На Вкраїну дорога.

– Тобі дорога, тобі дорога,
А мені шляшок битий,
Перестаньмоси й, мій миленький,
В сім року любити.

– Ой не перестану, ой не перестану,
Поки тя не дістану,
Очок чорних, личка повні
Та й хорошого стану.