– Трава, трава та й шовкова, трава поперечна,
Ци будеш ми, моя мила, на осінь безпечна?
– Ой не знаю, мій миленький, не знаю, не знаю,
Бо лихого неня маю, та й си не питаю.
– Чого-с, мила, побіліла, як перепілочка?
– За тобою, мій миленький, болить головочка.
– Чого-с, мила, побіліла, як то полотенце?
– За тобою, мій миленький, болить мене серце.
Відси гора, відти друга барвінком си стелить,
Та казали мені люде: вже милий си женить.
– Ой жениси, мій миленький, я ти не перечу,
Лишень вийду на вулицю, ревненько заплачу.
Ой женись, мій миленький, покинь ня навіки,
А я, бідна, му шукати в сирій землі ліків.