Подивлюси я з печі,
Ци є всі мої речі.
Подивлюси попід стів,
Там в чобіт та й постів.
Слава, богу, що-м найшла,
Обула-м си та й пішла.
Сама з себе дивуюси,
Що-м так красно обуласи.
Мій милий ня здибає
Та так ми вповідає:
– Гаразд, мила, що-с си вбула,
Чому-с кожух не вгорнула?
– Бодай в тобі так був дух,
Як в мене вже є кожух.