– Не стій, дубе, край дороги – лихо тобі
Маєш гілля зелененьке – обрубають люде,
Тогди з тебе, сухий дубе, нічого не буде.
Але з мене, березочки, мітелечка буде.
Та будеш ти, сухий дубе, у грубах горіти,
А я буду, мітелечка, в покоях шуміти.
Ой піду я до покою та тупну ногою,
Мене пани вподобали за роботу мою.
– Тебе пани сподобали за твою роботу,
Мене вони порубали за мою доброту.
Та будеш ти, березочко, в покоях шуміти,
А я буду, нещасливий, у грубах горіти.