Ци всім людям, ци лиш мені
Так тяженько у чужині?
Коби-м знала, що лиш мені,
Не була би-м у чужині.
Бо чужина буйна дуже,
Хоть не вдарить, болить дуже.
Чорна хмара в полонині,
Тяжко мені на чужині.
Вийди, хмарко, з полонини,
Винеси ня із чужини.
– Хоть я вийду з полонини,
Ти не вийдеш із чужини.
Ой у полі за горою
Стоїть камінь мармуровий,
Стоїть, стоїть, ані рушиш,
Ти в чужині жити мусиш.