Гей, долин, долин, долин, долинами,
Вандруй, вандруй, милая, із нами.
Вандруй, вандруй, нічого не бійси,
Погононьки же ти не надійси.
Та ще мила та й не говорила,
Погононька їх наздогонила.
– Ой верниси, дочко, додому:
Плаче отець, мати за тобою.
– Ой най плаче, най зараз умре,
Жалю мені за нею не буде.
Мене мати та й не жалувала:
За нелюба мене заміж дала.
П’яниченька п’є та й гуляє,
П’яниченька дома не ночує.
А я єго по натурі знаю,
Він на поріг – я вікном втікаю.
Я в ялині нічку ночувала,
Я з ялинов нічку розмовляла.
– Ой ялино, та й ялиночко,
Розступи ми си, сирая землечко.