Ходжу, ходжу по садочку,
По зеленім барвіночку,
Ходжу, ходжу та й думаю,
Як на світі жити маю.
Або піду та втоплюси,
Або в камінь розіб’юси,
Нехай милий тото знає,
Що з кохання смерть буває.
Він поїхав в чужиночку,
Мене лишив як квіточку,
Як квіточку зелененьку,
Мене, дівчину молоденьку.