Хто чужини та й не знає
Хто чужини та й не знає,
Най си мене запитає.
Я чужину добре знаю,
Бо в чужині пробуваю.
А в чужині тяжко жита,
Якби камінь підоймити.
Камінь здойму, відпочину,
А в чужині марно згину.
В других краях сонце гріє,
А в чужині вітер віє.
Вітер віє, повіває,
В мені серце умліває.
Ліпше дома умирати,
Як в чужині пробувати,
Ліпше дома в землі гнити,
Та як на чужині жити.
Най си мене запитає.
Я чужину добре знаю,
Бо в чужині пробуваю.
А в чужині тяжко жита,
Якби камінь підоймити.
Камінь здойму, відпочину,
А в чужині марно згину.
В других краях сонце гріє,
А в чужині вітер віє.
Вітер віє, повіває,
В мені серце умліває.
Ліпше дома умирати,
Як в чужині пробувати,
Ліпше дома в землі гнити,
Та як на чужині жити.
Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.Рекламне оголошення