– Товаришко моя, товаришко панно,
Ци так тобі, та як мені, за миленьким банно?
Я з тобою, товаришко, вірне си кохала,
Та я тобі, товаришко, правду вповідала.
Жила-м з тобов, товаришко, як з ріднов сестрою,
Я не знала, що-с копала яму підо мною.
Копай, копай, товаришко, сама у ню впадеш,
Та як схоче господь з неба – навіки пропадеш.
Банно мені, товаришко, банно мені, банно,
Чому тепер того нема, та що було давно?
Та було з ким давно стати та поговорити,
Тепер не мож до ворогів слово промовити.