Та нікому так не гаразд,
Та й як тому бурлакові.
Бурлак робить, роботає,
Ґазда каже, що гуляє.
Прийшов бурлак в вечір з варти:
– Дай, ґаздине, вечеряти.
Ой став бурлак вечеряти,
Ґазда каже: "Лягай спати!
До порога головами,
Підеш завтра із волами".
– Годі, годі, бурлак, спати,
Вже час в росу воли гнати.
Та встав бурлак, не вмивавси,
Ще й до того не вбувавси.
А ще з днині дві годині,
А вже бурлак на долині.
Яром, яром за товаром,
А лугами за волами.
Зимний сніжок надлітає,
Бурлак ноги підоймає.
Бурлак ноги підоймає,
Та й на мамку нарікає:
– Бодай-с, мамко, не прожила,
Нащо-с мене породила.