Мамко моя старенькая
– Мамко моя старенькая
Із сивеньков чівков,
Прокляла-с ми щастя й долю
Ще молодов дівков.
– Та я тебе, мій синочку*,
Та й не проклинала,
Лишень-єм ти та й сказала:
– Долі би-с не мала.
– Нащо мені, моя мамко,
Гіршої неволі –
Бути таков молоденьков,
Та не мати долі.
– Чиє море, того й поле,
Нещаслива моя доле.
Та йшла-с, доле, через море,
Чому-с, доле, не втонула?
Чому-с, доле, не втонула,
Би-с ня була обминула?
– Не втонула-м, не сплинула-м,
Бо я твоя доля була-м.
Із сивеньков чівков,
Прокляла-с ми щастя й долю
Ще молодов дівков.
– Та я тебе, мій синочку*,
Та й не проклинала,
Лишень-єм ти та й сказала:
– Долі би-с не мала.
– Нащо мені, моя мамко,
Гіршої неволі –
Бути таков молоденьков,
Та не мати долі.
– Чиє море, того й поле,
Нещаслива моя доле.
Та йшла-с, доле, через море,
Чому-с, доле, не втонула?
Чому-с, доле, не втонула,
Би-с ня була обминула?
– Не втонула-м, не сплинула-м,
Бо я твоя доля була-м.
Примітки:
* На Буковині, в західних областях України, зокрема на Покутті, до дівчат часто звертаються "синку".Джерело:
Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. – Київ: Музична Україна, 1972. – 323 с.Рекламне оголошення