Балада про принцесу

Дальня путь лежить
Через хмари і небес блакить,
Там в чужім краю
Не знайде вона любов свою,
Бо вбиває золото красу.

Приспів 1:
Подібна до сонця –
Принцеса луків.
Володарка лісу –
Тварин і птахів.
В некошених травах –
Серед лілей.
Дитиною світла...

Тільки не знайшла все,
До чого прагнула душа.
Золото й парча залишили
Обпік на плечах,
І отруту смерті на устах.

Приспів 1

Приспів 2:
Вона була неначе дитина –
Принцеса луків.
Вона одна володарка лісу –
Тварин і птахів.
Зростаючи в некошених травах –
Серед лілей.
Вона була променем світла...

Але ніхто не в силах
Згасити сонце в безодні зла,
Ніхто не в силах
Спинити розталь.
Вір, я жива...

Приспів 2


Рекламне оголошення