Уродила мене мати
На Святу неділю,
Уділила гірку долю –
Нічого не вдію.

Посилає жито жати
На нивку чужую:
– Іди, доню, роби, доню,
Добре тобі буде.

Ой роблю я, моя мати,
Робота не мила,
Кажуть люди на сироту:
Сирота лінива.

І роблю ж я, моя мати,
Роботу нізащо,
Кажуть люди на сироту:
Сирота ледащо.

Чи ти ж мене, мати,
У руті купала,
Купаючи, проклина
Щоб долі не мала?

Купала ж я, доню,
В червоній калині,
Дарувала щастя-долю
Я своїй дитині.

Купала ж я, доню,
В кучерявій м’яті,
Дарувала щастя-долю
Своєму дитяті.