Шуміла ліщина [2]
Шуміла ліщина, шумів темний гай,
Зрадливу дівчину козак покохав.
"Козаче, козаче, ти хочеш краси,
Ти матінки серце мені принеси.
Убий свою маму і в лісі покинь,
А з маминим серцем до мене прилинь".
Три дні і три ночі козак все блукав,
Четвертої ночі він серце виймав.
Як вийняв він серце, упав та й лежить,
Матінку питає, чи дуже болить.
"Вставай, мій синочку, вставай не лежи,
Бери моє серце, дівчині неси".
Пішов козак лісом, пішов та й упав,
І мамине серце козак не вдержав.
Прийшов до дівчини й на порозі став:
"Чого ти хотіла, я теє дістав".
"Козаче, козаче, що ж ти наробив,
Я жартувала, ти матір убив.
Козаче, козаче, в нас мами одні,
Вони годували своїми грудьми.
Ти матінку стратив, хоч рідна твоя,
Мене ти загубиш, я зовсім чужа.
Козаче, козаче, іди на ліси,
Шукай собі пару для свої краси".
Три дні і три ночі козак все блукав,
Матінка в могилі, він пару шукав.
Шуміла ліщина, шумів темний гай,
Зрадливу дівчину козак покохав.
Зрадливу дівчину козак покохав.
"Козаче, козаче, ти хочеш краси,
Ти матінки серце мені принеси.
Убий свою маму і в лісі покинь,
А з маминим серцем до мене прилинь".
Три дні і три ночі козак все блукав,
Четвертої ночі він серце виймав.
Як вийняв він серце, упав та й лежить,
Матінку питає, чи дуже болить.
"Вставай, мій синочку, вставай не лежи,
Бери моє серце, дівчині неси".
Пішов козак лісом, пішов та й упав,
І мамине серце козак не вдержав.
Прийшов до дівчини й на порозі став:
"Чого ти хотіла, я теє дістав".
"Козаче, козаче, що ж ти наробив,
Я жартувала, ти матір убив.
Козаче, козаче, в нас мами одні,
Вони годували своїми грудьми.
Ти матінку стратив, хоч рідна твоя,
Мене ти загубиш, я зовсім чужа.
Козаче, козаче, іди на ліси,
Шукай собі пару для свої краси".
Три дні і три ночі козак все блукав,
Матінка в могилі, він пару шукав.
Шуміла ліщина, шумів темний гай,
Зрадливу дівчину козак покохав.
Примітки:
Записала 1999 року Ганна Євдокименко в с. Лечі Борзнянського району Чернігівської області від Монойленко Віри Михайлівни (1930 р.н.).Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.Рекламне оголошення