Згадай мене, ненько
Згадай мене, ненько,
В неділю раненько,
Як дівчата йдуть до церкви,
Й заплітаються дрібненько.
Згадай мене, ненько,
У неділю вранці,
А я тебе ізгадаю
У сорочці-дранці.
Згадай мене, ненько,
На хатнім порозі,
А я тебе ізгадаю
В степу при дорозі.
Згадай мене, ненько,
Та й над пирогами,
А я тебе ізгадаю
Та й над сухарями.
Згадай мене, ненько,
Сівши й обідавши,
А я тебе ізгадаю,
Не пивши, не ївши.
Згадай мене, ненько,
Ложечки помивши,
А я тебе ізгадаю,
Слізоньками личко вмивши.
В неділю раненько,
Як дівчата йдуть до церкви,
Й заплітаються дрібненько.
Згадай мене, ненько,
У неділю вранці,
А я тебе ізгадаю
У сорочці-дранці.
Згадай мене, ненько,
На хатнім порозі,
А я тебе ізгадаю
В степу при дорозі.
Згадай мене, ненько,
Та й над пирогами,
А я тебе ізгадаю
Та й над сухарями.
Згадай мене, ненько,
Сівши й обідавши,
А я тебе ізгадаю,
Не пивши, не ївши.
Згадай мене, ненько,
Ложечки помивши,
А я тебе ізгадаю,
Слізоньками личко вмивши.
Примітки:
Записала 1995 року Людмила Черкаських в с. Журавка Городищенського району Черкаської області від Лісової М.Д.Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.Рекламне оголошення