Скажи нам, ластівко мила,
Бо ти недавно там була,
Як там живе моя матуся
В старенькій хаті край села.

Візьму покину всю роботу,
Оставлю всі свої діла,
Нарву я квітів у суботу,
Сама поїду до села.

Пройдусь я стежкою крутою,
Де йшла-ходила навесні,
Та к гарно сонечко світило
І було житечко в росі.

Вітай мене, моя матусю,
Свою дитину у плетня,
Дивись: я ще не заблудила,
Хоч і давненько тут була.

Верби нема, давно згоріла,
Криниця висохла зовсім.
Ой тяжко-важко стало жити
На Україні нам усім.