Із-за гори вітер повіває
Із-за гори вітер повіває,
Мати дочку про життя питає.
Спитай, мати, спитай, мати,
та сірого утяти.
Сіре утя на морі ночує,
Воно все моє горенько чує.
Перше горе – дитина малая,
Друге горе – свекруха лихая,
Третє горе – чоловік ревнивий,
Що він їде у поле орати,
А мене бере волів поганяти.
Ой, гей, воли сірі, половенькі,
Пройшли мої літа молоденькі.
Мати дочку про життя питає.
Спитай, мати, спитай, мати,
та сірого утяти.
Сіре утя на морі ночує,
Воно все моє горенько чує.
Перше горе – дитина малая,
Друге горе – свекруха лихая,
Третє горе – чоловік ревнивий,
Що він їде у поле орати,
А мене бере волів поганяти.
Ой, гей, воли сірі, половенькі,
Пройшли мої літа молоденькі.
Примітки:
Записала М. Колтоновська в с. Морозівка Баришівського району Київської області від Путій О.І.Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.Рекламне оголошення