Журавка

Де курна дорога вийшла за село,
А у журавлихи синє джерело.
П’є журавка воду, джерело без дна,
П’є журавка воду, воду п’є одна.

Йшла війна степами, аж до білих хат,
А у журавлихи двоє журавлят.
П’є журавка воду, крила підгорта,
Журавель напився, та й не приліта.

Не здіймає крила журавель від ран,
Вже не закурличе, де трава й бур’ян.
П’є журавка воду, а кругом дими,
На світанку встала, вмилася слізьми.

А весною рано зацвіли сади,
А у журавлихи виросли сини.
П’є журавка воду, в косах сивина,
П’є журавка воду, воду п’є одна.

Примітки:
Записала 1994 року О. Кот в с. Носівка на Чернігівщині від Кот М.Я.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення