Там, за Сибіром, вітер віє

Там, за Сибіром, вітер віє,
Серце від болю болить,
Бо у неволі, по тюрмах, козацтво
З думками тяжкими сидить.

І буря лютує, і серце бентежить,
Болить і ридає, не спить,
Козацтво у Бога рятунку благає,
Готове Ісусу святому служить.

Бо мала Вкраїна вольную волю,
І довго хотіла б ще мати,
Аж вража цариця, лиха
Катерина Веліла усе зруйнувати.

О Боже наш милий, Боженьку рідний,
Зроби з дива чудо –
Порви ті кайдани тяжкі-претяжкії
Ще й мури тюремні.

Примітки:
Записали 1994 року Ірина Колодюк і Наталія Олійник від Кацуляк Ганни у с. Микуличин на Прикарпатті.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення