Я сьогодні щось дуже сумую [1]

Я сьогодні щось дуже сумую,
Про козацьку я славу згадав
І про славу свою незабутню,
Що колись, як той сокіл, літав.

Приспів:
Плачуть, тужать сини України,
Плачуть луги, широкі поля,
І ще плачуть рожевії квіти,
Що Вкраїна з неволі встала.

Вдарив грім ув останню хвилину,
І востаннє підемо у бій,
Ти воскреснеш, моя Україно,
На кістках твоїх ворогів.

Приспів

Примітки:
Записали Лариса Гаценко і Людмила Дем’яненко в с. Микуличин Івано-Франківської області від Боберської Ганни Василівни.
Джерело:
Може вміститися сльоза... / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2002. – 180 с.

Рекламне оголошення