Бадьоро має ще наш стяг,
Господь ще любить Україну:
Він в ризи пишнії одяг
Свою окривджену дитину.

У злоті нив лиснять поля,
Гаї в смарагдах пречудових,
Схилилось довгеє гілля
Вагою скарбів овочових

Спочинок, праця – все в піснях,
Що линуть щастям з уст дівочих,
А ніч – у зорях, як в квітках –
Минає хутко в снах урочих.

Нехай чигають хижаки
На ту красу – Красу Дівчину,
На варті стали козаки,
Господь врятує Україну.