Там, де така щемка
Неба небесна блакить,
А серед сонця і нив
Джерельце повільно дзюрчить,
З крові, із битв, із зла
Квіткою пророста.
Хто ж тебе, рідна Вкраїно,
Хто ж тебе захистить?!

Боже! Поглянь на нас!
Бачиш, в недобрий час
Ворон калину п’є,
Наче криваву долю.
Боже! Ти же на небі є,
Серце візьми моє,
Дай Україні, дай,
Дай Україні волю!

Вітер калину колише,
Цвіт обриває геть.
Хто б не топтав твій шлях –
Втоптував кущ у глину,
Нищив москаль і лях, –
Все оберталося в крах,
Та не здолав ніхто Україну.

Боже! Поглянь на нас!
Бачиш, в недобрий час
Ворон калину п’є,
Наче криваву долю. Боже!
Ти же на небі є,
Серце візьми моє,
Дай Україні, дай,
Дай Україні волю!

Ніч упаде в моря,
Зійде ясна зоря,
А посеред степів
Знов зацвіте калина.
Чуєш козацький спів?
Встане із вічних снів
Україна.