Понад лугом стежечка
Понад лугом стежечка,
А в саду доріжечка,
Там ходила Галечка,
Цвіт калини ламала.
Цвіт калини ламала,
Да в пучечки в’язала,
Да в пучечки в’язала,
Да при столі складала.
До личенька ровняла,
До калини промовляла:
"Чи буду я такая,
Як калинонька цяя?"
"Будеш, донечко, будеш,
Поки біля мами сидиш.
А як підеш од мене,
Опаде красиця з лиця.
"Спаде красиця з лиця,
Як з травиці росиця,
Й осиплять тебе діти,
Як калиноньку, квіти.
Обіллють тебе сльози,
Як калиноньку роси".
А в саду доріжечка,
Там ходила Галечка,
Цвіт калини ламала.
Цвіт калини ламала,
Да в пучечки в’язала,
Да в пучечки в’язала,
Да при столі складала.
До личенька ровняла,
До калини промовляла:
"Чи буду я такая,
Як калинонька цяя?"
"Будеш, донечко, будеш,
Поки біля мами сидиш.
А як підеш од мене,
Опаде красиця з лиця.
"Спаде красиця з лиця,
Як з травиці росиця,
Й осиплять тебе діти,
Як калиноньку, квіти.
Обіллють тебе сльози,
Як калиноньку роси".
Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записала 1994 року Любов Шалюта в с. Великий Ліс Бородянського району Київської області від Евдокії Грищенко.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.Рекламне оголошення