Не обрізуй русої коси
Розпустили кучері дівчата,
Ще й підвели брови для краси.
Тільки ти роби, як вчила мати,
Не обрізуй русої коси.
Хай вона росте густа та пишна
Кучерявим хлопцям на біду.
Я ж тобі, моя чарівна квітко,
Сам троянди в коси заплету.
Встану рано-вранці до схід сонця,
Назбираю квітів запашних.
Що ж є краще за дівочі коси,
Ще й троянди, вплетені у них?
Та не всі дівчата однакові,
Ти для мене ягідка одна...
Полонила серце юнакові,
А ключа від серця не дала.
Ще й підвели брови для краси.
Тільки ти роби, як вчила мати,
Не обрізуй русої коси.
Хай вона росте густа та пишна
Кучерявим хлопцям на біду.
Я ж тобі, моя чарівна квітко,
Сам троянди в коси заплету.
Встану рано-вранці до схід сонця,
Назбираю квітів запашних.
Що ж є краще за дівочі коси,
Ще й троянди, вплетені у них?
Та не всі дівчата однакові,
Ти для мене ягідка одна...
Полонила серце юнакові,
А ключа від серця не дала.
Примітки:
Записала Наталія Федів у с. Н. Велесниця Коломийського району Івано-Франківської області від Ольги Гавкалюк.Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.Рекламне оголошення