Ой я собі полюбила
Ой я собі полюбила
Любка не ледащо,
Бо як буду в пекло іти,
То аби було за що.
Того-м собі полюбила,
Що файно танцює.
Що ручками обіймає
І в ротик цілує.
Ой мамко солоденька,
Нащо мя вродила.
Кого вижу на вулиці,
Того би-м любила.
Та як тяжко горі зором
Каміння метати,
Ще май тяжко за милого
Ротик забувати.
Любка не ледащо,
Бо як буду в пекло іти,
То аби було за що.
Того-м собі полюбила,
Що файно танцює.
Що ручками обіймає
І в ротик цілує.
Ой мамко солоденька,
Нащо мя вродила.
Кого вижу на вулиці,
Того би-м любила.
Та як тяжко горі зором
Каміння метати,
Ще май тяжко за милого
Ротик забувати.
Примітки:
Записала Єльвіра Голуб у с. Горінчеве Хустського району на Закарпатті.Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.Рекламне оголошення