Шуміли ліси і діброви
Шуміли ліси і діброви,
Шумів густий зелений гай,
На грудь мою сльоза скотилась,
Останній раз сказав: "Прощай".
"Прощайте, ліси і діброви,
Прощай, гуцульська сторона,
Прощай, старенька рідна ненько,
Прощай, дівчинонько моя".
Бувало, з вечора до рання
Тримав дівча я на руках.
Тепер із вечора до рання
Тримаю кріса на плечах.
Шумів густий зелений гай,
На грудь мою сльоза скотилась,
Останній раз сказав: "Прощай".
"Прощайте, ліси і діброви,
Прощай, гуцульська сторона,
Прощай, старенька рідна ненько,
Прощай, дівчинонько моя".
Бувало, з вечора до рання
Тримав дівча я на руках.
Тепер із вечора до рання
Тримаю кріса на плечах.
Примітки:
Записали 1994 року Тетяна Цівун та Ірина Смалько в с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області від Марії Семенової.Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.Рекламне оголошення